24 роки жорстокого правління Башара Асада в Сирії підійшли до свого завершення. Багато хто прогнозував, що він залишиться при владі доти, доки не передасть її своєму синові, як це зробив його батько. Хафез Асад, правив країною 30 років. Однак несподіваний крах його режиму сколихнув світ: він звалився всього за 11 днів, коли легкоозброєні повстанці розпочали наступ на столицю, Дамаск. Про це пише — The Washington Post.
Як стало відомо Zrada.Live, коли сили опозиції наблизилися до міста з півночі та півдня, Асад, з жахом усвідомлюючи неминучість падіння, втік в аеропорт і покинув країну на борту літака. Російські державні ЗМІ повідомили, що йому надали притулок у Москві. Це стало символом не тільки його падіння, а й втрати останнього значущого союзника.
Ізольований і самотній
До моменту настання кінця, Асад виявився повністю ізольованим. Його союзники – Росія та Іран – відвернулися, армія відмовилася битися за його владу, що залишилася, а його власна меншість алавітів, яка становила основу його підтримки, або дезертирувала, або сховалася в прибережних районах. Режим, який здавався незламним, виявився порожньою оболонкою.
Асад не виступав з публічними заявами в останні дні свого правління, його остання зустріч з міністром закордонних справ Ірану була зафіксована тільки через об’єктив державних ЗМІ. Очікувана промова, на яку багато хто чекав у суботу, так і не відбулася. Одна з відданих прихильників президента, жінка-алавітка з Латакії, висловила своє розчарування: «Він не сказав нам жодного слова розради, і ми розчаровані».
Спадщина страху і руйнувань
Після 11 років громадянської війни і жорстоких репресій Башар Асад залишає країну в руїнах. Тисячі вбитих, мільйони біженців, зруйновані міста і цілі області, занурені в злидні і розруху – це сліди його правління. Сирія опинилася в списку країн, де злидні торкнулися 90% населення, а більше половини з них страждають від нестачі продовольства.
На думку аналітиків, ключовими помилками Асада стали його небажання йти на поступки і відмова від переговорів з опозицією і міжнародними силами, які могли б привести до стабілізації. «Він не вмів ухвалювати рішення, які могли б врятувати його країну. Натомість він продовжував наполягати на жорстокості та пригнобленні», – каже Амр Аль-Азм, колишній професор Дамаського університету.
Відмова від реформ і миру
На початку свого правління Башар Асад користувався популярністю серед сирійців, які сподівалися на реформи та модернізацію країни. Однак незабаром він повернувся до жорстких заходів придушення. Коли 2011 року в Сирії почалися масові протести, спочатку спрямовані проти корупції та бездіяльності влади, Асад пішов на жорстокі репресії, що в підсумку призвело до громадянської війни.
Міжнародне співтовариство тривалий час змирилося з його правлінням, але дедалі більше ознак того, що його владу послаблено, стали очевидними. Відмова від дипломатичних кроків, підтримка Ірану та ізоляція від міжнародної дипломатії стали важливими факторами, що призвели до його падіння.
Міжнародна реакція і відмова від компромісів
Під час своєї останньої спроби врегулювати ситуацію Асад відмовився від пропозиції США і Туреччини, які намагалися домовитися про нормалізацію відносин із Сирією в обмін на поступки, включно з обмеженням іранського впливу в регіоні. Це рішення стало фатальним: зрештою, коли наступ повстанців став неминучим, Іран почав відводити свої війська, і Асад опинився один.
Кінець диктатури
Правління Асада завершилося падінням однієї з найжорстокіших диктатур на Близькому Сході. Хафез Асад, його батько, прийшов до влади 1970 року внаслідок перевороту і побудував жорстоку систему правління, придушивши повстання «Братів-мусульман» у Хамі 1982 року. Башар Асад став президентом після його смерті 2000 року, але, незважаючи на спроби провести реформи, його правління виявилося не менш репресивним і деспотичним.
Невиправдані надії на поліпшення ситуації та відновлення країни призвели до того, що сирійці дедалі частіше розчаровувалися у своєму президенті. В останні тижні його правління навіть ті, хто підтримував його заради боротьби з ісламістами, почали розуміти, що Асад уже не здатний врятувати країну.
Падіння Башара Асада – це не тільки кінець його правління, а й трагічна віха для Сирії, яка опинилася зруйнованою і розколотою. Кілька поколінь сирійців пережили жорстокість і репресії, і чи настане нова ера для країни – питання, яке поки що залишається відкритим.
