За офіційними даними, на підконтрольній Україні території Херсонської області пошкоджено понад 31,5 тисячі об’єктів. Відновлено лише 4,6 тисячі. Активно триває розмінування, яке, за новими оцінками, планують завершити до кінця 2025 року. Однак навіть на розмінованих територіях трапляються трагічні випадки через вибухи. Про це пише NV. Понівечені села Херсонщини, розкидані серед безкраїх рудих степів, часом виглядають як декорації до фільму. Важко повірити, що тут досі живуть люди.
Пам’ять про окупацію і страх перед майбутнім
Як стало відомо Zrada.Live, деокуповані території правобережної Херсонщини все ще оговтуються від наслідків російської окупації, яка завершилася півтора роки тому. У містах і селах працюють гуманітарні центри, де місцеві мешканці не тільки отримують допомогу, але й самі допомагають військовим. Проте спогади про зрадників, мародерство й жорстокість окупантів досі переслідують людей.
У селі Велика Олександрівка місцева жителька Галина розповідає, як росіяни розграбували її дім і бари її родини. Тепер її син і невістка намагаються відновити бізнес з нуля, відкривши невеликий супермаркет. Водночас страх перед новим наступом і обстрілами змушує Галину відкладати ремонт свого будинку.
«Можливо, доведеться знову тікати. В окупації ми точно не залишимось», — каже жінка, додаючи, що сподівається на стійкість української влади.
Від руїн до волонтерства
У Брускинському жителі повертаються до своїх домівок лише після звільнення. Наталія, чий чоловік загинув від обстрілу в перший рік окупації, живе з донькою у переобладнаній літній кухні. Її донька Аня працює вчителькою і проводить уроки онлайн, оскільки місцева школа зруйнована.
«Я чекаю перемогу. Не знаю, чи доживу, але це те, що тримає мене», — каже Наталія.
У Новодмитрівці волонтерки щодня плетуть маскувальні сітки для військових. Людмила, яка втратила двох дітей, зберігає надію, що Херсонщину не покинуть напризволяще.
«Найстрашніше — якщо нас залишать тут. Якщо здадуть. Тим, у кого є військові в сім’ї, буде капець», — плаче жінка, яка залишається на Херсонщині через могили своїх дітей.
Розмінування та нові загрози
Зараз 62% правобережжя розміновано, але небезпека залишається. У степах і городах досі стирчать нерозірвані ракети, які лякають місцевих жителів.
Обстріли та спроби форсувати Дніпро російською армією є щоденними. Згідно з українськими військовими, ворог намагається створити плацдарми на островах між берегами, щоб посилити тиск на правобережжя.
Надія всупереч всьому
Херсонці, попри все, залишаються відданими Україні. Розмови про передачу Херсонщини Росії викликають шок і обурення.
«Як можна віддати, коли стільки людей загинуло за це?» — запитують місцеві.
У цих словах відображається весь біль і рішучість мешканців Херсонщини: вони хочуть жити у вільній Україні, навіть якщо для цього доведеться терпіти війну й руйнування.
