25 березня одразу у двох столичних судах згадуватимуть імʼя ексвласника збанкрутілого понад 10 років тому “Дельта Банку” Миколи Лагуна. Печерський районний суд заслухає кримінальну справу про розтрату 250 млн грн, що є частиною більшої справи про крадіжку 1,1 млрд грн через офшорні схеми. А Північний апеляційний господарський суд розгляне кейс про 23 млрд грн збитків, яких діяльність Лагуна та його менеджерів завдала державі та ФГВФО. Обидві справи – ще один привід нагадати про безкарність автора одного з найвідоміших фінансових банкрутств за останні десятиліття, який продовжує жити своє краще життя у Відні, намагаючись списати з себе всі борги перед українським суспільством.
За різними оцінками, колишній власник збанкрутілого “Дельта Банку” Микола Лагун винен українським платникам податків в особі Нацбанку, державних банків, Фонду гарантування вкладів щонайменше $1,2 млрд. Це гроші, які довірливі вкладники принесли до широко рекламованої в ті часи фінансової установи, а Микола Лагун, за даними слідства та матеріалів численних кримінальних проваджень – активно виводив через офшорні рахунки, підставні компанії та побічний бізнес за кордон.
Історія банкіра-втікача, який, посилаючись на хворобу, нині підключається до судових засідань онлайн із затишної квартири у Відні, давно описана в ЗМІ у найдрібніших деталях. Володіння активами в Росії, спроби фіктивного банкрутства заради списання з себе більшої частини боргів, сміховинні спроби “відкупитися” від своїх кредиторів заставленою колекцією годинників – багато разів переказані і розглянуті під мікроскопом.
Однак судові розгляди у найбільш резонансних справах, а також рівень впливу Лагуна на судові колегії за 10 років безперервних процесів все ще залишаються непередбачуваними. На прикладі справ, що їх суди розглядатимуть 25 березня, можна прослідкувати, як нібито вже далекий від української політики та бізнесу Лагун все ще продовжує підхитувати терези вітчизняної Феміди.
Справа на 12 років
Згідно з даними порталу “Судова влада”, першою слухатиме кримінальну справу №761/25125/23 Печерський районний суд Києва. Лагуну та його колегам по наглядовій раді “Дельта банку” інкримінують привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем на суму понад 250 млн грн. Це один з епізодів великого кейсу про розтрату понад 1,1 млрд грн., за яким Лагуну повідомили про підозру ще в жовтні 2021 року. Тоді, судячи з оперативних фото, документ ексбанкірові вручали особисто на його віллі у передмісті столиці.
“Слідство встановило ряд епізодів, серед яких факт продажу боргу банком без будь-якої оцінки. 42 млн грн боргу було продано за ціною 4 млн грн. Та навіть цих коштів банк не отримав – “вигідну” операцію провернули через коригування залишків на рахунках в системі бухгалтерського обліку. А покупцем дешевого кредиту стала фінансова компанія заснована власником ПАТ “Дельта Банк”, директор якої за сумісництвом обіймав в банку адміністративну посаду”, – писала про цей кейс тодішня генпрокурор Ірина Венедіктова. За її словами, “власник банку організував видачу кредитів на фірми-одноденки, що не мали жодних активів та заставного майна”. Також вона нагадала, що для відшкодування заподіяної шкоди у кримінальному провадженні були арештовані активи власника банку на суму 790 млн грн.
Наприкінці листопада 2021 року, коли банкір все ще був під цілодобовим домашнім арештом, Печерський райсуд Києва дозволив йому виїжджати з України: нібито через процесуальний статус у низці судових справ у Білорусі та Британії. Уже після початку повномасштабного вторгнення Лагун покине Україну і більше не повернеться. Станом на зараз він оголошений в міжнародний розшук за статтею про несплату податків, хоча й не приховує, що проживає у Австрії.
За епізодом на 250 млн грн, справу щодо якого слухатиме Печерський суд, Лагуну загрожує до 12 років тюрми. Проте адвокати дуже хочуть, щоб він уник цієї долі: згідно з даними судових матеріалів, справу забрали з Шевченківського суду, який раніше виносив рішення про міжнародний розшук ексбанкіра – за надуманих обставин, через формальне географічне розташування одного із задіяних в схемах бізнесів. Проте реальною причиною може бути не надто приязне ставлення Шевченківського суду до Лагуна – він першим оголосив ексбанкіра в національний розшук. Крім того, у Печерському суді активно застосовували “правки Лозового” для швидкого закриття “незручних” проваджень.
Справа на 23 млрд гривень
Набагато драматичнішою є господарська справа 910/21280/21, яку 25 березня заслухає Північний апеляційний господарський суд. Тут мова йде про 23 млрд грн збитків, які були завдані “Дельта банку” та Фонду гарантування вкладів Лагуном та його поплічниками з керівництва фінустанови (Антоніни Лагун (його сестра), колишніх членів ради директорів, спостережної ради та керівників департаментів «Дельта Банку» – Олени Попової, Віталія Масюри, Марціна Фіглуса, Ярослав Порохняка, Дениса Тарасюка, Валентина Засухи).
Після того, як Нацбанк вивів “Дельту” з ринку, і Фонд спробував продати нібито “ліквідні” активи, щоб отримати суму, достатню для погашення депозитів вкладників та вимог інших кредиторів – в балансі утворилась “діра” на 23 млрд грн. Це різниця між реальною вартістю активів і номіналом, на який видавались кредити підставним особам “Дельти”, і які точно не збирались їх повертати. Фонд подав позов до Господарського суду Києва ще наприкінці 2021 року. В серпні 2024 – тобто через 2,5 роки – суд виніс рішення на користь Лагуна: мовляв, банкіри діяли в межах повноважень і законодавства, тож той факт, що підставні фірми (розчинившись у повітрі) не повернули борги – нібито не можна вважати навмисним злочином керівництва фінустанови.
Це рішення Господарського суду фонд оскаржує в апеляції, оскільки погодитись на нього – означатиме відмовитися ледь не від половини всіх збитків, яких діяльність Лагуна завдала українській економіці та платникам податків. Відтак подальший розгляд цієї справи мав би бути під пильною увагою міжнародних партнерів: адже фактично йдеться про додатковий ресурс для фінансування армії воюючої країни на рівні $500 млн. (якщо їх поверне собі Фонд – це дозволить повернути відповідні зобовʼязання перед урядом). Частину попередніх засідань після цього проводили в закритому режимі без пояснення причин.
До слова, інша справа Фонду проти “Дельти” – на 790 млн грн – також слухається в Північному апеляційному суді, але вже перебуває на стадії активного розгляду.
Примітно, що паралельно з цими справами, суди розглядають і низку інших кримінальних та господарських проваджень. Крім того, Лагун – поки що безуспішно – намагається позбутися численних боргів через суд, вдаючи з себе “бідного родича”. Попри це, його історія – це черговий доказ того, як великі гроші можуть якщо не повністю зупинити, то точно суттєво сповільнити жорна правосуддя. Адже за 10 років, коли значну суму збитків зʼїла інфляція, в країні змінилось два президенти і три парламенти – жодна справа щодо ексвласника “Дельта Банку” (попри очевидні ознаки злочинів) так і не дійшла до вироку, а господарські справи – не завершилися реальними компенсаціями для кредиторів.
Судячи з заяв самого Лагуна та його адвокатів – коштів на відшкодування шкоди, завданої державі, у нього немає – окрім “зарплати” в 14 тис. грн, з якої – навіть за умови відрахування в повному обсязі – вийти з боргової ями колишній банкір зможе за 27 тисяч років. Але чи дійсно Лагун не багатший за церковну мишу? ЗМІ неодноразово описували реальну імперію Лагуна (численні земельні ділянки та підприємства у різних регіонах), яку контролюють наближені до нього особи, житлову і туристичну нерухомість у Криму та управління енергокомпаніями в Київській і Чернігівській областях. Коли проти нього вперше застосовували запобіжні заходи у 2021 році, то тільки майна було арештовано на 790 млн грн. Що з ним тепер? Чи не варто переглянути і додатково пошукати інші активи, з яких можна було б компенсувати наслідки шахрайських схем, а також – знайти сліди виведених в оффшори коштів. За наявності політичної волі та міжнародної кооперації такий шлях міг би стати дуже результативним. Проте Лагунові досі вдається виходити сухим з води. Чи надовго?
