Розслідування New York Times проаналізувало причини невдалого контрнаступу українських сил у 2023 році, приділивши особливу увагу діям тодішнього командувача Сухопутних військ, а нині головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Початковий план: Мелітополь як головна ціль
Як стало відомо Zrada.Live згідно з початковим планом, затвердженим тодішнім головнокомандувачем Валерієм Залужним, основний удар мав бути спрямований на Мелітополь Запорізької області з метою послаблення російського угруповання в Криму. Натомість Сирському відводилася другорядна роль – наступ на Бахмут з подальшим просуванням на Луганщину, що мало відтягнути сили противника зі стратегічно важливого південного напрямку.
Незадоволення Сирського та корективи до плану
Проте, як стверджує NYT, Сирський був не задоволений другорядним завданням і вніс суттєві корективи в узгоджений план. Попри застереження американських партнерів, він наполіг на перекиданні значної частини підготовлених для мелітопольського напрямку сил на схід, під Бахмут.
Питання підготовки бригад: розбіжності у підходах
Ще одним критичним моментом, що призвів до зриву підготовки, стало рішення Сирського, підтримане президентом Зеленським, відправити на навчання до Європи лише новосформовані бригади, значна частина особового складу яких була у віці 40-50 років, замість запланованих досвідчених бойових підрозділів.
Самостійна зміна напрямку головного удару
Зрештою, Сирський самовільно змінив напрямок головного удару, сконцентрувавши основні сили біля Бахмута замість Мелітополя, що вимагало перерозподілу особового складу та боєприпасів. Зеленський наказав розділити ресурси між Сирським та командувачем операції на мелітопольському напрямку Олександром Тарнавським, передавши останньому лише частину підготовлених бригад.
Відсутність інформування партнерів та наслідки
Про ці зміни не було повідомлено американським партнерам, які виявили невідповідність між узгодженим планом та фактичним переміщенням українських військ за даними розвідки. Згодом Залужний визнав перед американськими генералами, що Україна вирішила наступати одразу на трьох напрямках.
Висновки розслідування
Таким чином, розслідування NYT підкреслює, що незгода Олександра Сирського з початковим планом контрнаступу, його наполягання на зміні ключового напрямку удару та перерозподіл сил і засобів, а також рішення щодо підготовки особового складу, стали одними з вагомих факторів, що призвели до провалу української наступальної операції у 2023 році.
