Заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький назвав паніку щодо ймовірної мобілізації 17-річних юнаків абсолютно нераціональною та необґрунтованою. Він наголосив, що жодних підстав для зниження мобілізаційного віку немає, а статистика вступної кампанії свідчить, що масового виїзду молоді з країни заради навчання не відбувається.
За словами Михайла Винницького, побоювання батьків, які намагаються вивезти за кордон своїх 17-річних синів через страх мобілізації, не мають під собою реального ґрунту. Мобілізаційний вік в Україні становить 25 років, і “немає жодних перспектив його зниження”, підкреслив заступник міністра в інтерв’ю для проєкту “Мости України” громадської ініціативи “Голка”, повідомляє Zrada.Live.
Статистика НМТ спростовує міфи про масовий виїзд
Михайло Винницький навів дані реєстрації на національний мультипредметний тест (НМТ), які, на його думку, розвіюють панічні настрої. Цього року на НМТ зареєструвалося 312 490 осіб, що лише на 18 менше, ніж минулого року (312 508).
“У таких масштабах – це взагалі не зміна”, – зазначив Винницький.
Особливо показовим є те, що близько 20 тисяч українців цього року (проти 21 тисячі минулого) складають НМТ з-за кордоном. Заступник міністра пояснює: “Немає причини складати НМТ, якщо ти не вступаєш у заклад вищої освіти в Україні”. Це свідчить про те, що значна частина молоді, яка перебуває за кордоном, все одно планує здобувати вищу освіту саме в Україні.
Винницький визнав втрату іноземних студентів (з 83 тис. до повномасштабного вторгнення до 8 тис. зараз), що є фінансовою втратою, але підкреслив, що українська система вищої освіти залишається привабливою для громадян України.
Переваги української освіти та кар’єрні перспективи
Заступник міністра переконаний, що українські університети часто дають кращу якість освіти та ширші кар’єрні перспективи, ніж багато європейських. Він зазначив, що українські випускники бакалаврату часто є “зірками” на магістерських програмах у Європі, що свідчить про високий рівень базової підготовки в Україні.
На його думку, проблема української вищої освіти радше полягає не у змісті, а в інфраструктурі – сучасних просторах, кампусах, спортивній базі, на що активно інвестували європейські університети останні 20 років. Однак змістовна складова та теоретична база в Україні залишаються сильними.
Михайло Винницький наголосив, що обираючи іноземний виш, молода людина стає іммігрантом, якому “надзвичайно важко” вирватися зі статусу “чужинця” та починати “з найнижчого соціального щабля”. Натомість в Україні є доступ до кращих університетів, а головне – “перспективи для реалізації в Україні безмежні”.
Самореалізація vs Комфорт: Вибір молоді
Відповідаючи на запитання про страх невизначеності в Україні та вибір стабільності за кордоном, Винницький ставить питання: “Ми мусимо вибрати, хочемо самореалізацію чи комфорт. Бо це різні речі”.
Він стверджує, що самореалізація вимагає ризику. Натомість на Заході можна стати “гвинтиком” у стабільній суспільній машині. Заступник міністра наводить приклад відсутності концепції приватного підприємця (ФОП) у Європі та Північній Америці, на відміну від мільйонів українців, які беруть відповідальність за власне життя через цей інститут.
“Відчуття власної гідності, що я беру відповідальність і свободу її реалізувати. Це все речі, які однозначно краще дає Україна, ніж будь-яка країна”, – підкреслив Винницький, спираючись на власний досвід життя в різних країнах Заходу.
Множинне громадянство – інструмент зв’язку з українцями за кордоном
Щодо українців за кордоном, які складають НМТ, Винницький зазначив, що це не обов’язково означає їхнє негайне повернення. Важливо, щоб вони продовжували відчувати зв’язок з Україною.
Заступник міністра вважає, що законопроєкт про множинне громадянство є “дуже позитивним кроком”, який створює такий зв’язок. Він потрібен як для воєнних мігрантів, які отримуватимуть паспорти інших країн, так і для давньої діаспори. Це допоможе Україні не “відштовхувати” тих, хто отримав інше громадянство.
Він навів приклад Ізраїлю та їхньої програми “Алія”, що створює можливості для євреїв з усього світу відчути зв’язок з Батьківщиною. Подібні програми мають з’явитися і в Україні.
Україна має стати суб’єктом в європейських підручниках
Михайло Винницький також розповів про свою діяльність як заступника голови Бюро-обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи. Мета участі України – впливати на історичні наративи в європейських підручниках.
За його словами, дослідження показали, що Україна часто “фактично не існує” в європейських підручниках до 1991 року або представляється через російські наративи як “територія громадянських воєн” чи окупована земля.
Україна прагне, щоб її історія була представлена як історія суб’єкта, частини європейської історії, а не лише як об’єкт зовнішніх впливів. Це також стосується реформування викладання історії в самій Україні, де національна історія має подаватися в контексті європейської.
“Ми мусимо позбутися комплексу меншовартості, що в Україні якось не так. Це результат нашої колоніальної спадщини… Нам треба в національну історію включити так само так званий «європейський вимір»”, – підсумував Михайло Винницький.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що Кабмін позбавить студентів відстрочки від мобілізації.
