Призначення Василя Костюка на посаду в.о. керівника «Прикарпаттяобленерго» викликало значний суспільний резонанс. Його попередній досвід роботи на посаді заступника голови правління, де він відповідав за публічні закупівлі, став предметом пильної уваги. Саме через нього проходили основні обігові кошти компанії, і, частина з них могла бути виведена через сумнівні тендери.
На підприємствах з державною часткою, як «Прикарпаттяобленерго», ця сфера особливо чутлива. Саме через систему тендерів, відбувається вимивання обігових коштів. Замість того, щоб розвивати підприємство в умовах війни, прибуток осідає в кишенях недоброчесних посадовців.
На посаді, де Василь Костюк відповідав за цей напрямок, він, по суті, мав повний контроль над тим, хто отримує замовлення, і, відповідно, як розподіляються фінансові потоки. Це ключова ланка, яка дозволяє перетворювати державні гроші на приватні. Якщо тендер виграє компанія, що має зв’язки з керівництвом, або компанія, що активно використовує конвертаційні центри, це може свідчити про наявність продуманої корупційної схеми.
Однією з таких компаній, що неодноразово перемагала в тендерах «Прикарпаттяобленерго» за часів роботи Василя Костюка, є ТОВ «АЙТІ БІЗНЕС СОЛЮШН». Це підприємство, яке, за даними аналітичних платформ, часто фігурує в підозрілих фінансових операціях. Основна схема, за якою працюють подібні фірми, — це конвертація безготівкових коштів у готівку.
Як це працює? Компанія, вигравши тендер на значну суму, отримує гроші на свій рахунок. Далі, замість того щоб виконувати заявлені послуги чи купувати обладнання, вона переводить кошти на рахунки фіктивних підприємств або так званих конвертаційних центрів. Ці центри, у свою чергу, проводять фіктивні операції, а гроші зрештою перетворюються на готівку для бенефіціарів. Це дозволяє не лише уникнути оподаткування, а й ефективно відмивати кошти, отримані злочинним шляхом.
Василь Костюк, як заступник голови правління, відповідальний за публічні закупівлі, не міг не знати про підозрілі операції, які проводилися через його відомство та контрагентів, з якими підписував договори. Його посадові обов’язки передбачали контроль за прозорістю та законністю тендерних процедур. Саме він мав забезпечити, щоб обігові кошти компанії використовувалися ефективно, а не ставали інструментом для ухилення від сплати податків та відмивання коштів.
Багаторічна співпраця «Прикарпаттяобленерго» з компаніями, що використовують схеми конвертації та роботи з фіктивними фірмами, наводить на думку, що ці дії могли здійснюватися під його прикриттям. Можна стверджувати, що Василь Костюк покривав цю схему протягом багатьох років, дозволяючи систематично вимивати кошти з підприємства з державною часткою. Ситуація з призначенням Василя Костюка – це яскравий приклад того, як корупційні схеми можуть продовжувати існувати навіть після зміни керівництва.
