Після серії нещодавніх терактів в Україні МВС та СБУ знову заговорили про необхідність врегулювання роботи Telegram. Месенджер уже тривалий час використовується як інструмент для вербування виконавців диверсій. Однак, окрім цієї загрози, існує й інша — не менш небезпечна для економіки та національної безпеки. Йдеться про мережі анонімних Telegram-каналів, які фактично перетворилися на тіньову індустрію компромату, шантажу та інформаційних маніпуляцій.
Про це пише видання Інформатор UA.
За даними дослідження «Української правди», анонімні канали працюють як повноцінна бізнес-модель. Вартість розміщення замовного «зливу» компромату коливається від 2 до 4 тисяч доларів за один пост. Видалення дискредитуючої інформації обходиться ще дорожче. Подібні ресурси спеціалізуються на псевдоінсайдах, маніпулятивних «витоках» та матеріалах, у яких реальні факти змішуються з вигадками.
Окрему увагу привертає дослідження Інституту масової інформації під назвою «Чорна скринька видалених постів». За його результатами, Telegram-канали з мільйонною аудиторією в середньому видаляють близько 13% свого контенту. Абсолютний рекорд належить каналу Times of Ukraine — протягом моніторингового періоду там було видалено 58% усіх опублікованих дописів. Така практика дозволяє швидко поширити інформацію, завдати репутаційного удару й згодом прибрати сліди.
На тлі дискусії щодо регулювання Telegram голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин назвав деанонімізацію одним із найреалістичніших способів протидії таким явищам.
Натомість народний депутат Ярослав Железняк, відомий як «Залізний нардеп», оприлюднив результати власного розслідування. За його даними, топові анонімні Telegram-канали мають сукупну аудиторію понад 30 мільйонів підписників, генерують мільйонні прибутки, не сплачують податків і системно впливають на суспільну думку в інтересах окремих політичних сил.
До числа найбільших каналів із загальною аудиторією понад 9 мільйонів підписників входять Times of Ukraine та «Україна онлайн». За інформацією Железняка, їхніми тіньовими бенефіціарами є Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук — засновники агенції TOBA.
Схема роботи, за словами нардепа, виглядає так: спершу публікується компромат — достовірний, перекручений або повністю вигаданий. Після цього фігурантам матеріалу надходить пропозиція — оплатити видалення допису або розміщення «позитивної» відповіді. Наслідки можуть бути як репутаційними, так і фінансовими — від зірваних угод до втрати інвесторів і знецінення активів.
В умовах війни ризики зростають. Дискредитація командирів, посадовців, волонтерів чи цілих структур може паралізувати роботу критично важливих інституцій.
Ще одна деталь, яка, за твердженням Железняка, надає історії виміру національної безпеки: за інформацією «Громадського радіо» з посиланням на депутата, Олег Арутюнянц і Богдан Тимощук перебувають у запасі СБУ та отримали бронювання від держави у 2024 році. Крім того, нардеп стверджує, що кураторами «телеграм-напряму» можуть бути співробітники Департаменту захисту національної державності СБУ — підрозділу, який у 2024 році фігурував у скандалах через ймовірне стеження за журналістами Bihus.Info та інформаційні атаки на НАБУ і САП.
Таким чином, за версією Железняка, анонімні канали з мільйонною аудиторією синхронно атакували антикорупційні органи — НАБУ та САП — водночас формуючи позитивний інформаційний фон для Банкової.
Наразі депутат повідомив, що направив офіційні запити до правоохоронних органів із вимогою перевірити викладені факти та надати публічні роз’яснення. Водночас залишається відкритим питання: чи зможуть українські спецслужби провести неупереджене та прозоре розслідування, якщо йдеться про можливу причетність їхніх співробітників?
