Джерело:Facebook-сторінка автора
Відкритий лист Зеленського є кращим маркером як українська влада ставиться до переговорного процесу.
Лист Путіну був написаний з єдиною метою – щоб той від нього публічно відмовився. Замість надсилання листа дипломатичними каналами було обрано опублікувати його у фейсбуці, тим самим перевівши політичну комунікацію в публічну площину, в якій Путін має зреагувати. Наївно думати, що Путін міг зреагувати на цей лист якось інакше, тож ми приходимо до варіантів, що або наша влада свідомо провокує Путіна, або вона дійсно наївна в своїх уявленнях про російського президента.
Тут важливо розуміти, на що саме Зеленський провокує Путіна? Ми не знаємо цього достеменно, але на п’ятому році повномасштабної війни у росіян залишились лише дві можливості для ескалації: ядерний удар або масова загальна мобілізація. Кожна з них матиме наслідки, яких російський режим може не винести, і якщо Путін не пішов на це раніше, малоймовірно що він піде на це зараз.
Думаю, головне, на що Зеленський розраховував цим листом, що Путін особисто заявить про вихід з переговорного процесу, поставивши тим самим на ньому крапку.
Багато разів писав, що найбільше переговори потрібні саме Путіну. Його вимоги до України мають політичний характер, а отже можуть досягатись лише підписанням якогось політичного документу з українською політичною владою. Участь в переговорному процесі США здебільшого призводить до тиску на Україну та Європу з боку американців, що в цілому влаштовує росіян.
Тому припинення цього процесу, про що б заявив Путін особисто, могло б на якийсь час зняти питання переговорів з порядку денного, на що, напевно, і розраховували автори ідеї з листом. Але, як вже багато писав, Путін триматиметься за переговори до останнього, і не вийде з них за власної волі ні за яких обставин. Що ми і побачили у його виступі в п’ятницю.
Системно відкидаючи можливість зустрічі з Зеленським, Путін сам загнав себе в глухий кут. Адже з одного боку, йому конче потрібна угода з Україною, яку має підписати офіційна влада України. З іншого боку, він не хоче нічого підписувати з Зеленським, адже зневажає його та не сприймає рівним собі. Саме тому у виступах Путіна слово “вибори” звучить частіше за “Донбас”, адже якщо він і стане підписувати угоду, то лише з іншим президентом.
Але зупинити війну на час виборчого процесу Путін теж не може, адже після декількох місяців “виборчого перемир’я” настане період узгодження з новообраним президентом України умов мирної угоди. Тобто ситуація повернеться в 2019 рік, коли росіяни схиляли новообраного президента Зеленського до виконання мінських угод.
Тому у Путіна тупікова ситуація, адже з одного боку йому треба щоб в Україні змінився президент, і це дало б шанс підписати з Україною угоду, але з іншого, він не може зупинити війну для проведення виборів, адже після зупинки не факт що у нього вистачить сил щоб почати її знову.
На початку літа війна вступила в нову фазу, де Україна має певні переваги. Україна здійснила якісний та кількісний стрибок у війні дронів, що загальмувало російський наступ, збільшило втрати та істотно ускладнило логістику на окупованих територіях. Темпи набору росіянами контрактників істотно впали, НПЗ горять, а їхня економіка продовжує руйнуватись.
Це не стільки перелом, скільки нова фаза війни, і як вже багато разів було, з часом ця фаза зміниться на іншу. Але війна закінчиться лише тоді, коли Росія не зможе більше воювати – це формула залишається без змін вже багато років.
Напередодні Президент України ВолодимирЗеленський опублікував відкритий лист до кремлівського диктатораВолодимира Путіна. У ньому він закликав російського лідера завершити війну та запропонував провести особисту зустріч.
Російський диктатор Володимир Путін під час виступу на економічному форумі в Санкт-Петербурзіпрокоментував листПрезидента України Володимира Зеленського, висловився щодо можливих переговорів, цілей війни та атак українських дронів по території РФ.
