Скільки підлітків готові відбудовувати країну і чому виникла прірва між потребами держави та прагненнями нового покоління? Результати всеукраїнського дослідження показали критичний дефіцит необхідних кадрів.
Входження України у період відбудови вимагає системних рішень та величезної кількості кваліфікованих фахівців. Проте чи готова сама молодь закривати кадрові потреби держави? “Фундація Катерини Осадчої” ініціювала всеукраїнське дослідження професійних очікувань, вибору та потреб молоді віком 15–20 років.
Професійний вибір для більшості молоді вже став практичним питанням – 69% молодих людей вже повністю або скоріше визначилися зі своїм майбутнім. Дослідження виявило проблему в іншому – молодь добре розуміє потреби країни, але не завжди бачить у них себе. Зокрема, будівництво та відновлення вважають критично потрібним для України 61% опитаних, але лише 8% планують пов’язати з ним життя. Медицину та реабілітацію назвали пріоритетною 58% респондентів, проте бачать себе в ній тільки 10%. В енергетиці та зелених технологіях потреба країни оцінюється у 38%, тоді як кар’єрний інтерес виявляють лише 4% молоді. Відносно найменший розрив зафіксовано в інженерії та виробництві — 46% визнають важливість галузі, а 19% готові в ній працювати.
Чому виникла ця прірва?
Коментуючи результати дослідження, засновниця благодійної організації Катерина Осадча пояснила, що проблема полягає не в байдужості нового покоління, а в системному вакуумі інформації.
“Що таке ця професія? Якщо я стану енергетиком, що я буду мати за три роки, за п’ять років? Як буде будуватися моя кар’єра? Ми зараз, як держава, не можемо дозволити собі, щоб підлітки вибирали тільки IT, хотіли ставати блогерами. Ми маємо зробити так, щоб всі професії стали привабливими”, – наголосила вона.
Для цього Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України посилило акцент на потребах ринку праці, конкретному маршруті людини і тестуванні професії на практиці. Усього передбачено п`ять кроків.
“Перший — визначити наявні навички, сильні сторони та досвід людини. Другий — співвіднести ці навички з реальним попитом на ринку праці і зрозуміти, в яких професіях вони можуть бути затребувані. Третій — працювати зі стереотипами, які часто обмежують вибір професії, особливо для молоді, жінок, людей дорослого та старшого віку чи тих, хто змінює сферу діяльності.
Четвертий і дуже важливий крок — дати людині можливість протестувати конкретну професію на практиці: через стажування, пробний день, практику або взаємодію з роботодавцем. І п’ятий — допомогти сформувати зрозумілу кар’єрну траєкторію: які навички потрібно посилити, яке навчання пройти і який наступний крок зробити для працевлаштування“, – розповіла Дарія Марчак, заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.
Найбільший запит у молоді нині на формати, які дозволяють побачити або спробувати професію в реальному контексті: стажування або практика – 56%, реальні приклади людей різних професій – 42%, коротке практичне завдання – 39%, екскурсія або знайомство з професією – 28%, можливість поставити питання фахівцю – 22%. Натомість онлайн-тест – 11%, короткі відео – 10%. Один із найпрактичніших висновків дослідження: молоді бракує не стільки інформації, скільки контакту з реальною професією.
Також слідкуйте за“Прямим”уFacebook,X,TelegramтаInstagram.
