За перше півріччя 2026 року українські далекобійні безпілотники уразили 697 цілей на території Росії. Внаслідок ударів було виведено з ладу 43% потужностей російських нафтопереробних заводів.
Про це йдеться у матеріалі “РБК-Україна”.
Масштабування українських Deep Strike
Українські спроможності Deep Strike, призначені для ураження цілей у глибині території противника, за останні роки суттєво зросли. Йдеться про удари по військових, логістичних, промислових та енергетичних об’єктах Росії.
За даними РНБО, у 2025 році Україна застосувала у 6 разів більше далекобійних дронів, ніж у 2024 році. З початку 2026 року кількість ударів у глибині РФ зросла на 1150%.
У 1 Окремому центрі безпілотних систем Сил безпілотних систем зазначили, що робота зі знищення російської інфраструктури має плановий характер.
“Конкретні плани й майбутні цілі ми, звісно, не розкриваємо. Але робота планова, кожен наступний крок продовжує нашу спільну стратегію”, – підкреслили у центрі.
За словами військових, основними напрямками ударів є паливна галузь, оборонна промисловість та логістика, яка забезпечує їхню роботу.
“У червні ми уразили 11 нафтопереробних заводів і понад 8 підприємств ВПК. Було лише кілька днів, коли нічого не горіло у стратегічній глибині ворога. Москва у червні палала двічі”, – додали у 1 Окремому центрі безпілотних систем СБС.
Удари по російських НПЗ
У липні українські безпілотники також завдали удару по Омському нафтопереробному заводу. За даними військових, відстань до Омська становить близько 2400 кілометрів по прямій, а з урахуванням маршруту польоту дрони подолали до 3000 кілометрів.
Представники 1 Окремого центру безпілотних систем СБС зазначили, що збільшення масштабів ударів є частиною загального плану розвитку спроможностей.
“Нарощування масштабів входить до загального плану покращення спроможностей: маємо більше засобів, проводимо точнішу розвідку та скорочуємо цикл підготовки. Все прораховано”, – заявили у центрі.
Особливості далекобійних дронів
За словами голови правління Culver Aerospace Олега Крота, далекобійні безпілотники відрізняються від тактичних систем передусім вимогами до дальності, енергоефективності, надійності бортової електроніки, навігації та стабільності роботи на великій відстані.
Розробники дрона “Барс” зазначили, що ключову роль для дальності польоту відіграють кількість палива та ємність елементів живлення. Водночас виробники наголошують на важливості доступності та можливості серійного виробництва таких систем.
Окремі українські платформи також можуть виконувати кілька функцій. Зокрема, дрон “Шпатель” розробляли як універсальну систему, яку можна використовувати для ураження цілей, як фальш-ціль для перевантаження систем ППО противника або як ретранслятор зв’язку.
Виробники також зазначають, що маршрути польоту далекобійних безпілотників готуються заздалегідь з урахуванням цілі, дальності, можливостей платформи, навігаційних умов та факторів безпеки.
Протидія російським засобам РЕБ
Конкретні технічні способи протидії російським засобам радіоелектронної боротьби виробники не розкривають. Водночас вони вказують, що стійкість до РЕБ забезпечується сукупністю навігаційних, комунікаційних та інших систем, а також постійним оновленням платформ.
“Війна показала, що РЕБ і дрони розвиваються як постійна гонка адаптації. Один бік знаходить спосіб погіршити ефективність системи – інший змінює підходи. Тому перевага не є постійною. Її має той, хто швидше вчиться, швидше впроваджує зміни й краще інтегрує досвід бойового застосування”, – підкреслив Олег Крот.
У DG Industry зазначили, що нині зростає потреба у безпілотниках із супутниковим каналом зв’язку, які можуть виконувати завдання в умовах активної роботи російських засобів РЕБ.
Тестування та вдосконалення дронів
Окремим етапом створення далекобійних дронів є комплексне тестування. Воно починається з перевірки компонентів, електроніки, двигуна та програмного забезпечення, після чого проводяться льотні випробування.
Виробники наголошують, що важливу роль у вдосконаленні систем відіграє зворотний зв’язок від військових. Цикл “бойове застосування – аналіз – інженерна зміна – нова ітерація” в Україні є одним із факторів швидкого розвитку безпілотних систем.
За оцінкою РНБО, виробничі спроможності України у сегменті Deep Strike станом на 2026 рік становлять близько 25 млрд доларів. Таким чином, далекобійні безпілотники поступово стають окремим напрямком оборонно-промислового виробництва.
Як зміняться Deep Strike дрони?
За прогнозом Олега Крота, у найближчі 1-2 роки Deep Strike дрони стануть більш автономними, стійкішими до РЕБ та більш інтегрованими із системами розвідки й ураження.
Розробники також очікують подальшого розвитку навігації в умовах деградації GPS та зв’язку, ширшого використання елементів штучного інтелекту, а також групового застосування безпілотників.
“Процес модернізації не зупиняється. Те, що було ефективним та літало місяць тому, сьогодні майже не літає. Ми не те що відслідковуємо, ми полюємо за всіма можливими світовими технологіями та рішеннями. Процес інтеграції інновацій триває цілодобово”, – підсумував один з опитаних виробників Deep Strike.
Як відомо,Україна значно розширила можливості завдання далекобійних ударів по території Росії, що, за оцінкою журналістів, стало одним із ключових чинників зміни характеру війни. Водночас попри успіхи українських безпілотників і ракет, країна залишається вразливою до російських повітряних атак напередодні зими.
Нагадаємо, що улипні Білорусь різко збільшила постачання бензину та дизельного пального до Росії. Причиною став дефіцит пального, який виник після атак українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи.
