Ситуація в Костянтинівці залишається складною. За минулу добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував тут 31 штурмову дію російських окупантів, що зробило цей напрямок однією з найгарячіших точок усього фронту. Ворог намагається прорвати оборонні рубежі українських захисників та наблизитися до населених пунктів Краматорсько-Слов’янської агломерації.
Російські війська зосередили свої атаки відразу на кількох ділянках. Бойові зіткнення зафіксовано в районах населених пунктів Костянтинівка, Новоселівка, Довга Балка, Іванопілля, Іллінівка, Софіївка та Русин Яр.Також загарбники намагаються просунутися в бік населених пунктів Вільне, Степанівка, Новопавлівка та Кучерів Яр.
Утім, проточна ситуація на Костянтинівському напрямку далека від бравурних заяв російського Генштабу та російського диктатора про повний контроль над містом. Сили оборони України проводять рейдові операції з метою недопущення подальшої інфільтрації невеликих штурмових груп у населений пункт.
Окупанти використовують тактику безперервного тиску живою силою. Ворог переміщується переважно вдень малими піхотними групами або по 1–2 особи. Штурмовиків скеровують на визначені точки для накопичення сил. Головна мета росіян — вийти на бойові порядки ЗСУ, зайти в тил та взяти під контроль українську логістику.
Наразі окупанти мають можливість накопичувати та й надалі інфільтрувати штурмові групи завдяки багатоповерховим районам та промисловій зоні. Саме щільна міська забудова обмежує можливість Сил оборони України використовувати свою головну перевагу — “стіну дронів” для створення “кіл-зони”, знищення особового складу противника за допомогою FPV-дронів.
Окупанти активно використовують і FPV-дрони, ствольну та реактивну артилерію, що суттєво ускладнює логістику українських захисників.
Зіткнувшись із затяжними складними боями в міській забудові, окупанти повернулися до тактики тотального знищення. Ворог намагається вщент руйнувати інфраструктуру — до піску та щебеню, активно використовуючи артилерію та авіабомби (КАБи), щоб позбавити українських захисників можливості тримати оборону в будівлях.
Головна перевага росіян у контролі над логістикою Сил оборони України — це контроль над панівними висотами в містах Часів Яр і Торецьк. При цьому в Часовому українські підрозділи продовжують утримувати мікрорайон Шевченка. Нагадаю, що бої за це місто тривають уже понад три роки. І те, що Сили оборони України досі утримують частину Часового Яру, не дозволяє окупантам здійснити оперативне оточення нашого угруповання.
Росіяни продовжують перекидати на Константинівський напрямок резерви особового складу, додаткові підрозділи операторів БпЛА, що свідчить про пріоритетність захоплення міста.
Зазначу, що в бойових діях окупанти масово застосовують так званих “відкривачок”.
“Відкривачки” — це фактично одноразові бійці, основне завдання яких — викликати на себе вогонь Сил оборони України з метою подальшого вогневого ураження виявлених цілей. У якості “відкривачок” масово використовуються іноземні найманці — тобто ті, за якими російські баби не плакатимуть. Це дозволяє певною мірою окупантам знижувати рівень втрат у статистиці збройних сил РФ.
За даними Головнокомандувача ЗСУ та зведень з передової, спроби окупантів просочуватися малими піхотними групами завершуються їхнім масовим знищенням. Лише під час окремих добових зіткнень на цій ділянці фіксується ліквідація десятків загарбників. Так, наприклад, під час однієї з хвиль атак було підтверджено знищення 32 окупантів ліквідованими та 9 пораненими.
Напрямок є одним із найкривавіших для ворога. Спільно з іншими гарячими ділянками фронту, Костянтинівський відтягує на себе левову частку щоденних втрат окупаційної армії, які загалом по фронту становлять близько 1190–1210 осіб на добу.
Українські захисники стримують переважаючі сили ворога, активно задіюючи сучасні технічні засоби. Російську піхоту виявляють на підступах і знищують за допомогою ударних БпЛА та FPV-дронів.
Завдяки розвідувальним та FPV-дронам ЗСУ здійснюють комплексний вогневий контроль маршрутів навіть без фізичної присутності піхоти на окремих ділянках. Це заважає росіянам оперативно підвозити боєкомплект і резерви до міської межі.
Масовано знищуються точки накопичення піхоти. Під час зачисток околиць і контрдиверсійних дій уражаються десятки укриттів. Зафіксовано одночасне знищення понад 40 укриттів особового складу та пошкодження ще близько 100 позицій ворога.
За словами військового експерта, полковника ЗСУ Владислава Селезньова, однією з головних причин успішного стримування ворога є те, що українські Сили оборони системно та ефективно нищать військову логістику окупантів та маршрути постачання їхніх передових загонів. Регулярно під удари потрапляють логістичні вузли. На відрізку напрямку знищуються автомобільна техніка окупантів та польові склади з боєприпасами.
Сили оборони України застосовують тактику активної гнучкої оборони, ізоляції передових груп противника та технологічної децентралізації логістики. Оскільки ворог робить ставку на масовані піхотні штурми методом “глибокої інфільтрації”, українське командування адаптувало свої дії для максимального перетворення наступальних операцій рф на виснажливе перебування у зоні суцільного вогневого ураження.
Замість ближніх стрілецьких боїв, які виснажують людський ресурс, артилерія та ударні БпЛА знищують ворожу піхоту ще на етапі висування та концентрації в навколишніх селах (Іллінівка, Довга Балка тощо).
Для недопущення оточення міста підрозділи ЗСУ проводять локальні та регулярні контратаки по флангах російського угруповання. Це змушує окупантів розпиляти свої резерви, що призводить до падіння темпів їхнього наступу та зриву початкових графіків просування до міст-фортець Слов’янська й Краматорська.
Якщо загарбники закріпляться у Костянтинівці, вони отримають можливість підтягнути туди важку бронетехніку та артилерійські системи. З цих позицій ворожа ствольна та армійська артилерія зможе вільно завдавати ударів та руйнувати Дружківку, що суттєво ускладнить її утримання.
Попри введення резервів, росіяни суттєво зірвали свої початкові графіки та темпи просування, перейшовши до “тактичного повзання”. Проте Кремль продовжує накопичувати сили, оскільки Костянтинівка є ключовим логістичним вузлом та “південними воротами” до Краматорсько-Слов’янської агломерації.
Окупанти намагаються максимально наблизитися до траси Ізюм — Слов’янськ, яка є найважливішою логістичною артерією Донеччини, з метою подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.
•Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
