П’ятеро народних депутатів, обраних до Верховної Ради від забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа — За життя”, нині майже в 98% випадків голосують так само, як депутати “Слуги народу”, під час розгляду законопроєктів у першому та другому читаннях.
Про це свідчить дослідження громадської ініціативи “Голка”, проведене на основі відкритих даних про голосування народних депутатів.
До п’ятірки депутатів, які найбільше зблизилися у голосуваннях зі “Слугою народу”, дослідники віднесли Сергія Ларіна, Олександра Качного, Сергія Льовочкіна, Ігоря Кісільова та Олександра Пузанова.
За даними “Голки”, до повномасштабного вторгнення ці депутати голосували разом із фракцією “Слуга народу” менш ніж у 40% випадків. Тепер цей показник зріс майже до 98%.
“Уламки ОПЗЖ — дві депутатські групи “Відновлення України” та “Платформа за життя та мир” — рятують владу найбільше, зокрема і по кадровим питанням”, — заявила дослідницька журналістка та інженерка даних “Голки” Оксана Ставнійчук.
Вона наголосила, що “Слуга народу” вже не має достатньої кількості депутатів для самостійного ухвалення рішень.
“Слуга народу” давно не має 226 голосів, щоб самостійно проводити потрібні їм рішення”, — зазначила Ставнійчук.
Загалом дослідники зафіксували зростання підтримки законопроєктів серед 43 депутатів груп “Платформа за життя та мир” і “Відновлення України”. У 30 із них частка голосів “за” збільшилася більш ніж на 50%.
Дослідники пов’язують це з тим, що монобільшість у парламенті фактично припинила існувати. За даними “Голки”, із 2023 року “Слуга народу” жодного разу не набрала самостійно 226 голосів за законопроєкти, які зрештою стали законами.
Водночас у “Голці” звертають увагу на ширшу проблему представництва. Станом на серпень 2026 року у Верховній Раді залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 депутата. Значна частина з них залишила Раду після призначення на державні посади.
Окремо “Голка” раніше досліджувала голосування депутатів за законопроєкти, передбачені Ukraine Facility Plan. Від їхнього ухвалення залежить отримання Україною коштів від міжнародних партнерів для підтримки державного бюджету.
Дослідження “Голки” базується на відкритих даних, які організація систематизувала у власному цифровому сервісі.
