Одинадцять країн Євросоюзу закликали вивчити можливість відмови від одностайного голосування у зовнішній політиці. Натомість вони пропонують у певних питаннях перейти до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.
Про це йдеться у листі країн, адресованому головній дипломатці ЄС Каї Каллас, з яким ознайомилося видання Euronews.
Звернення підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.
Країни визнають, що консенсус залишається важливим для Євросоюзу. Водночас вони наголошують, що право вето в окремих випадках заважає блоку діяти швидко та спільно.
“Ми продовжуємо прагнути до консенсусу, де це можливо”, — йдеться у листі.
Водночас автори звернення застерігають, що така система не повинна перетворюватися на інструмент блокування спільних рішень.
“Інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили”, — наголошують вони.
Країни запропонували п’ять принципів для посилення спільної зовнішньої політики ЄС. Серед них — активніше використовувати конструктивне утримання замість блокування рішень, не пов’язувати зовнішньополітичні питання з іншими темами та вивчити юридичні можливості переходу до кваліфікованої більшості.
Також держави висловили думку, що країни, які виступають проти такого переходу, мають наводити вагомі аргументи.
Нині у зовнішній політиці ЄС діє принцип одностайності. Це означає, що одна держава може заблокувати рішення, яке підтримують усі інші країни.
Проблема особливо загострилася після початку повномасштабної війни Росії проти України. У ЄС неодноразово виникали ситуації, коли окремі рішення щодо Росії та підтримки України затримувалися через позицію однієї держави.
Одним із головних прихильників використання права вето залишалася Угорщина на чолі з Віктором Орбаном.
У Брюсселі вже тривалий час обговорюють так звану “перехідну клаузулу” — механізм, який дозволяє змінити порядок голосування без повного перегляду договорів ЄС. При цьому є парадокс: для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості також потрібна згода всіх держав.
Тому 11 країн пропонують шукати компроміс і розглядати можливість такого переходу окремо для різних питань, а не змінювати всю систему одразу.
