Китай з 2022 року отримав близько 27 млрд доларів економічної вигоди завдяки закупівлі російської нафти зі знижкою. Після початку повномасштабної війни проти України та запровадження західних санкцій російська сировина стала для Пекіна дешевшою альтернативою нафті з інших країн.
Про це повідомляє The Moscow Times.
За словами глави російської нафтової компанії “Роснефть” Ігоря Сєчина, розрахунок охоплює період від 2022 року, коли російські нафтові компанії почали переорієнтовувати значну частину експорту з європейського напрямку на азійські ринки. Китай став найбільшим покупцем російської нафти та отримав можливість купувати сировину дешевше за альтернативні постачання.
Частка російської нафти в китайському імпорті досягла рекордних 27%. Загальний обсяг постачання перевищив 100 млн тонн на рік, а за перші 7 місяців 2026 року до Китаю, за даними Сєчина, доставили близько 67 млн тонн російської нафти.
“Завдяки вищій ефективності закупівель російської нафти порівняно з близькосхідною альтернативою сукупний економічний ефект, отриманий Китаєм починаючи з 2022 року, становить, за нашою оцінкою, 27 млрд доларів”, – сказав глава “Роснефти”.
Економія Китаю пов’язана не лише з нижчою ціною російської сировини. Після запровадження санкцій та обмежень її експорт до Азії супроводжується додатковими логістичними та санкційними ризиками, які також впливають на кінцеву вартість постачання.
За даними Argus Media, наприкінці серпня російський сорт Urals у портах РФ продавався зі знижкою приблизно 26-27доларівза барель порівняно з Brent. Частина цієї різниці припадає на витрати та прибутки перевізників, які доставляють російську нафту до азійських портів, зокрема із використанням так званого “тіньового флоту”.
Водночас навіть з урахуванням транспортних витрат російська сировина для китайських покупців залишається дешевшою за нафту від низки інших постачальників.
Розмір знижки змінювався залежно від ситуації на світовому нафтовому ринку та посилення санкційного тиску. За оцінками Інституту Гайдара, влітку 2022 року російська нафта продавалася китайським покупцям із максимальною знижкою до 16% порівняно з цінами інших постачальників.
До кінця 2023 року середній дисконт скоротився приблизно до 5% щодо Brent, а у 2024 році майже зник. У 2025 році знижки знову почали зростати: у 1 кварталі вони становили близько 2,8%, у 2 кварталі – 6,3%, а після запровадження санкцій проти “Роснефти” та “Лукойла” могли досягати 8,3%.
Таким чином, санкційний тиск Заходу, спрямований на обмеження доходів Росії від експорту нафти, водночас дав найбільшим азійським покупцям можливість домагатися нижчих цін. Китай отримав доступ до великих обсягів російської сировини зі знижкою та став одним із головних бенефіціарів цієї ситуації.
Нагадаємо, щона тлі ослаблення позицій Росії через війну проти України Китай посилює свій вплив на Москву.Пекін отримав вигоду від війни, зокрема завдяки доступу до дешевої російської нафти та російського ринку.Аналітики вважають, що Путін фактично змушений виконувати роль молодшого партнера Китаю.
