В Україні затвердили нові правила призначення антибіотиків: що зміниться для лікарів і пацієнтів

В Україні затвердили два нові стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів. Вони визначають правила призначення антибіотиків, противірусних, протигрибкових і протипаразитарних засобів на рівні первинної та спеціалізованої медичної допомоги.

Про це повідомляє пресслужбу Міністерства охорони здоров’я України.

Які стандарти затвердили

МОЗ запровадило окремі стандарти для:

• первинної медичної допомоги;
• спеціалізованої медичної допомоги.

Документи розробили в межах Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року.

Нові правила мають зробити лікування інфекцій ефективнішим і безпечнішим, а також стримати поширення антимікробної резистентності.

Це явище виникає, коли мікроорганізми перестають реагувати на препарати, які використовують для боротьби з ними. Через це інфекції стає складніше лікувати, а ризик тяжкого перебігу та ускладнень зростає.

Як зміниться призначення препаратів

Протимікробні препарати мають призначати лише за чіткими показаннями, у необхідній дозі та на оптимальний строк.

Кожне призначення потрібно буде письмово обґрунтовувати в медичній документації або електронній системі охорони здоров’я.

“Лікар має зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, назву діючої речовини, дозу, спосіб застосування, тривалість лікування та дату його перегляду”, — пояснили в МОЗ.

Антибіотики дозволятиметься призначати лише за підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції.

Для їх вибору застосовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє антибіотики на три групи: доступу, спостереження та резерву.

Також лікарям заборонять призначати протимікробні препарати лише на прохання пацієнта, якщо для цього немає медичних показань.

У визначених випадках перед початком антибіотикотерапії проводитимуть бактеріологічне дослідження. Після отримання результатів лікування за потреби коригуватимуть відповідно до чутливості збудника.

Ефективність антибіотикотерапії оцінюватимуть через 48–72 години після початку лікування. Якщо бактеріальну інфекцію не підтвердять або буде встановлено інший діагноз, антибіотик потрібно припинити.

Пацієнта також мають зрозумілою мовою поінформувати про причину призначення препарату, дозування, тривалість лікування, можливі побічні реакції та дії у разі погіршення стану.

Що передбачає стандарт для первинної допомоги

Для первинної медичної допомоги новий стандарт містить рекомендації щодо лікування поширених бактеріальних інфекцій у дорослих і дітей.

Лікар також зможе застосовувати відстрочений рецепт. У такому випадку пацієнт починає приймати антибіотик лише після появи визначених лікарем симптомів, погіршення стану або підтвердження бактеріальної природи захворювання.

Що зміниться у спеціалізованій допомозі

Стандарт для спеціалізованої допомоги регулює використання протимікробних препаратів як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах.

Він передбачає використання результатів лабораторних досліджень і локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами та попереднє погодження застосування антибіотиків резерву.

Також пацієнта мають переводити з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату, щойно це дозволятиме його стан.

Як контролюватимуть дотримання правил

У МОЗ наголосили, що нові стандарти не повинні затримувати невідкладне лікування.

“Зокрема, у разі обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочати протягом першої години — одразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження”, — уточнили у відомстві.

Дотримання стандартів оцінюватимуть за спеціальними показниками якості.

На рівні первинної допомоги бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи доступу, а частка препаратів резерву становила 0%.

Для спеціалізованої допомоги встановили окремі показники залежно від умов лікування. Частка антибіотиків резерву має становити 0% в амбулаторних умовах і менш як 2% у стаціонарі.