Росія розширює парк ударних безпілотників і створює дедалі більше різних моделей. Частину з них Москва потенційно може використати для атак по країнах Європи, зокрема запускаючи дрони із суден у Середземному морі.
Про це пише Euronews із посиланням на дані американської розвідки. Йдеться про можливе використання суден так званого тіньового флоту як платформ для запуску безпілотників.
Росія за роки війни значно урізноманітнила свій безпілотний арсенал. Окрім “Гераней”, які використовують для масованих ударів по Україні, російські війська мають розвідувальні, ударні та FPV-дрони.
Одними з основних залишаються «Герань-2» — російська версія іранського Shahed-136. Залежно від модифікації такі дрони можуть долати до 2500 км та нести бойову частину вагою до 50 кг. Їхня відносно невисока вартість дозволяє Росії застосовувати безпілотники масовано.
Росія також розвиває реактивні версії “Герані”. За даними Euronews, “Герань-3” може розганятися до 370 км/год, “Герань-4” — до 500 км/год, а “Герань-5” — до 600 км/год. Для окремих модифікацій заявляють дальність близько 1000 км та бойове навантаження до 90 кг.
Ще один російський безпілотник — “Гербера”. Спочатку його створювали переважно як дешеву приманку для української ППО. Водночас частину таких дронів, за даними української розвідки, почали оснащувати вибуховими зарядами. Дальність польоту окремих версій може становити до 600 км.
Для ударів по конкретних цілях російські військові використовують “Ланцети”. Вони призначені насамперед для ураження артилерії, радарів та бронетехніки. Також згадується можливість створення важчої версії Lancet XXL, однак її характеристики офіційно не підтверджені.
В арсеналі РФ є і розвідувальні “Орлани-10”. Їх використовують для спостереження, коригування артилерії та передачі даних. Безпілотник може перебувати в повітрі до 18 годин.
Серед важчих систем Euronews називає “Оріон”. Це багатоцільовий безпілотник масою близько тонни, який може нести озброєння та перебувати в повітрі до 24 годин. Водночас його виробництво залишається обмеженим.
Окремий напрям — FPV-дрони на оптоволокні. Вони керуються через кабель, тому традиційні засоби радіоелектронної боротьби проти них менш ефективні. Російські моделі такого типу зазвичай мають дальність близько 20–30 км.
На думку авторів матеріалу, поєднання різних типів безпілотників та їхньої дальності розширює можливості Росії для потенційних атак за межами України.
У публікації зазначається, що в разі використання суден тіньового флоту в Середземному морі потенційними носіями для запуску можуть стати “Герань-2”, “Герань-3”, “Герань-4” та “Герань-5”. Водночас ідеться саме про можливий сценарій, а не про підтверджений факт підготовки конкретної атаки.
Нагадаємо, Росія дедалі частіше створює загрози біля кордонів України та сусідніх країн. В ISW вважають, що серія таких інцидентів може бути частиною ширшої кампанії Кремля, спрямованої на перевірку реакції європейських держав і поступове звикання до порушень їхнього повітряного простору.
Водночас Євросоюз нарощує оборонні витрати, але поки робить це недостатньо швидко, щоб вийти на необхідний рівень готовності до 2030 року. У ЄС попереджають, що в разі подальшого погіршення безпекової ситуації країнам блоку потрібно значно прискорити переозброєння.
