1 жовтня Україна відзначає День захисників і захисниць. За сучасною датою стоїть значно більше, ніж просто військове свято: вона поєднує козацьку традицію, історію українського війська та сучасні Збройні сили.
Саме 1 жовтня в Україні також відзначають День Українського козацтва і День ветерана. Тобто в один день у державному календарі поєдналися пам’ять про військову традицію минулого, сучасних захисників і тих, хто вже завершив службу. День ветерана відзначають 1 жовтня ще з 2004 року.
Свято з’явилося після початку війни у 2014 році
День захисника України офіційно заснували у жовтні 2014 року – вже після початку російської агресії проти України.
Відповідний указ №806/2014 підписав тодішній президент Петро Порошенко. Документ установив нове свято для вшанування мужності й героїзму тих, хто захищає незалежність і територіальну цілісність України.
Того ж року було остаточно скасовано радянське за походженням свято 23 лютого – День захисника Вітчизни. Верховна Рада фіксує, що воно діяло в Україні з 1999 до жовтня 2014 року.
Чому спочатку було 14 жовтня
Першою датою нового свята стало 14 жовтня.
Вона була пов’язана з Покровою Пресвятої Богородиці, яку особливо шанували українські козаки. В Українському інституті національної пам’яті нагадують, що Покрову називали також Козацькою Покровою, а козаки цього дня проводили ради й обирали гетьмана або старшину.
Тому сучасне свято не просто замінило радянське 23 лютого – воно спиралося на власну українську військову традицію.
Чому тепер 1 жовтня
У 2023 році дата змінилася разом із переходом українських церков на новий календар.
Президентським указом №455/2023 дату Дня захисників і захисниць перенесли з 14 на 1 жовтня. Цим самим указом на 1 жовтня перенесли і День Українського козацтва.
Саме тому змінилася дата, але не історична логіка свята – воно, як і раніше, залишається пов’язаним із Покровою.
Чому в назві з’явилися “захисниці”
Спочатку офіційна назва була “День захисника України”.
У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон №1643-IX, яким у Кодексі законів про працю назву змінили на “День захисників і захисниць України”.
У президентському офісі тоді пояснювали, що зміна мала підкреслити роль жінок-військовослужбовиць у захисті держави.
У 2023 році нову назву вже закріпили і безпосередньо в президентському указі про свято.
“Мазепинка” в сучасній армії має столітню історію
Один із менш очевидних зв’язків сучасних ЗСУ з попередніми поколіннями українського війська можна побачити буквально на військовій формі.
Головний убір “мазепинка” походить від козацьких головних уборів XVII століття. Пізніше її носили Українські січові стрільці, військові Галицької армії, Карпатської Січі та УПА.
З 2017 року “мазепинка” є офіційним головним убором Збройних сил України.
Тризуб на рукаві – теж не сучасний винахід
Ще один приклад історичної спадковості – нарукавний тризуб.
Подібні знаки носили військові Армії Української Народної Республіки, зокрема Головний отаман Симон Петлюра. В Українському інституті національної пам’яті наводять наказ від 1919 року, у якому вже описувався матерчатий тризуб для військового однострою.
Сучасні ЗСУ таким чином продовжують символіку українського війська початку ХХ століття.
“Слава Україні!” стало офіційним військовим вітанням
Ще один символ, який пройшов шлях від історичної традиції до сучасної армії, – привітання “Слава Україні! – Героям слава!”.
У 2018 році воно стало офіційним військовим вітанням української армії. Український інститут національної пам’яті також називає його одним із прикладів спадковості між різними поколіннями українських військових.
1 жовтня – не лише день привітань
Під час повномасштабної війни День захисників і захисниць набув ще одного очевидного виміру – пам’яті про тих, хто загинув.
Тому 1 жовтня дедалі більше сприймається не лише як день привітань військових, а й як день вшанування полеглих, ветеранів та всіх поколінь українців, які боролися за державність.
Від козаків і Армії УНР до сучасних ЗСУ змінилися зброя, форма та сама війна, але частина символів і військових традицій пережила століття.
