Джерело: Facebook-сторінка автора
На другий день «боротьби за дизель» стало очевидно, що дизель тут узагалі ні до чого. Ситуація, схоже, набагато складніша.
Для початку нагадаю, що російська нафта й нафтопродукти не перебувають під настільки жорсткими санкціями, як можна було б подумати. Ба більше, Україна відіграє активну роль у торгівлі російською нафтою, забезпечуючи роботу нафтопроводу «Дружба».
Свого часу ЄС та США законодавчо заборонили собі купувати російську нафту, а для всіх інших встановили цінову стелю. При цьому Росія й далі вільно продавала паливо. Танкер із російським дизелем, який раптово матеріалізувався біля Флориди, — додаткове підтвердження цього. Він вийшов із російського порту у вересні, пройшов через усю Північну Європу, і ніхто йому не перешкодив.
Таким чином, заява Трампа не призведе до постачання дизеля до США, адже це заборонено законом, ухваленим у 2022 році. І вона не принесе Росії додаткових коштів, адже все, що вона могла продавати, продавала й раніше — без особливих проблем.
Виникає питання: для чого тоді всі ці заяви?
Найпростіша відповідь — це частина американської виборчої кампанії. Такі заяви мають допомогти кандидатам від республіканців набрати голоси. Але, очевидно, це не єдине можливе пояснення.
Інформація, яка з’явилася цими вихідними, свідчить, що США активно ведуть переговори з Україною та Кремлем щодо завершення війни. Очевидно, що 300 тонн російського дизеля навряд чи істотно вплинуть на виборців. Натомість завершення війни або хоча б досягнення якогось перемир’я може кардинально змінити ситуацію. Власне, Трамп уже допустив фальстарт, коли кілька тижнів тому проголосив енергетичне перемир’я, яке відповідало програмі-мінімум.
Наскільки можна судити, Україні висунули вимоги щодо перемир’я. Що саме це за вимоги — невідомо, тому спекулювати не буду. Але якщо їх справді привіз до Києва Віткофф під час свого візиту, навряд чи там було щось хороше. Перед тим він був у Москві, а там уже багато років мріють лише про «денацифікацію та демілітаризацію».
Якщо це так, то, схоже, навчене минулим досвідом українське керівництво цього разу не стало одразу відмовлятися зі скандалом. Натомість узяло час на роздуми й перейшло до обговорення деталей.
Щоб пришвидшити процес, Росія посилила удари по цивільних у тилу, практично повністю відмовившись від будь-яких умовностей. Фактично вона йде ва-банк, запускаючи в український тил усе, що має. Найімовірніше, американці теж посилили тиск своїми каналами.
Щоб зрозуміти, чи може влада в принципі запропонувати суспільству «важкі рішення», усередині країни запустили кампанію за мир за будь-яку ціну.
Зрештою, для остаточного узгодження домовленостей до США полетіли українські переговорники, залучивши до процесу й представників європейських партнерів.
Але оскільки ми так і не погодилися на російські умови, американці посилили тиск зі свого боку. Віткофф натякнув на можливе припинення обміну розвідувальними даними, а Трамп заявив, що США готові взагалі зняти санкції з Росії.
І це лише через кілька тижнів після ухвалення закону Ліндсі Грема, який передбачає запровадження мит проти покупців російської нафти. Тепер же самі США, схоже, готові купувати російську нафту. Тут навіть у Китаї стали чухати потилицю.
- Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за правдивість інформації.
- Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
- Власником вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
