Міністерство оборони визначило ключові напрями посилення оборони України. Серед них – багаторівнева ППО, масштабування дронів-перехоплювачів, посилення авіації, протидія балістиці та КАБам, розвиток middle strike і deep strike, а також підтримка оборонної промисловості.
Про це повідомляє АрміяInform за підсумками спілкування міністра оборони Євгенія Хмари з журналістами.
Багаторівнева ППО
За словами Хмари, Україна будує захист неба за багаторівневим принципом, оскільки одного типу засобів недостатньо.
Система включає зенітні ракетні комплекси, ПЗРК, турелі, засоби РЕБ, дрони-перехоплювачі, “малу ППО”, а також авіацію – F-16 і Mirage.
Міноборони одночасно працює над закупівлею перехоплювачів, авіаційних боєприпасів, ЗРК, артилерійських систем, турелей та засобів РЕБ.
“Ми також знаємо, які рішення Росія розвиває, це стосується реактивних дронів зі швидкістю 800 км. Працюємо і над пошуком протидії наступному поколінню загроз”, – заявив Хмара.
Українським виробникам уже поставили завдання запропонувати відповідні прототипи та рішення.
Реактивні дрони і перехоплювачі
У Міноборони заявляють, що ефективність протидії звичайним “Шахедам” уже перевищує 90%.
Головним викликом залишаються реактивні безпілотники, для яких потрібні значно вищі швидкості перехоплення.
Один із українських підрозділів уже застосував п’ять перехоплювачів “Барс” і знищив п’ять повітряних цілей. Цей досвід зараз масштабують.
Також Україна використовує великокаліберні турелі проти реактивних БпЛА. Їх кількість на озброєнні вже вимірюється сотнями.
F-16 і Mirage
Авіація залишається одним із найефективніших засобів боротьби з реактивними безпілотниками.
Міноборони працює над тим, щоб збільшити кількість F-16, доступних для бойового чергування. Одне з основних вузьких місць – технічне обслуговування літаків, тому відповідні спроможності розширюють.
Паралельно у протидії повітряним цілям застосовують Mirage.
Окреме завдання – підтримувати запас боєприпасів для обох платформ на кілька місяців уперед.
Балістика
Загроза балістичних ударів залишається критичною.
За словами Хмари, наявних і потенційних постачань ракет для протибалістичної оборони недостатньо.
Міноборони намагається не чекати великих довгострокових контрактів, а швидше знаходити доступні запаси у партнерів і прискорювати їх передачу Україні.
“Нам потрібні десятки й сотні ракет, а не одиничні поставки”, – наголосив міністр.
Паралельно Україна застосовує асиметричну відповідь – уражає російські пускові установки.
За вересень і початок жовтня Сили оборони уразили вісім балістичних установок РФ: три знищили, ще п’ять пошкодили.
За словами Хмари, такі удари вже змушували Росію скасовувати або змінювати заплановані балістичні атаки.
Боротьба з дронами ще до запуску
Україна працює не лише по БпЛА в повітрі, а й по всьому ланцюгу їх застосування.
Йдеться про виробництво, комплектуючі, заводи, склади, місця підготовки і запуску, пункти управління та екіпажі БпЛА.
Такі удари не припиняють російські атаки повністю, але знижують їхню ефективність і змушують РФ відновлювати інфраструктуру та формувати нові команди.
Протидія КАБам
У боротьбі з керованими авіабомбами Міноборони робить ставку не лише на перехоплення.
Пріоритетом є ураження літаків-носіїв і російської аеродромної інфраструктури.
Україна також тестує додаткові рішення, які мають дозволити ефективніше протидіяти авіації, що застосовує КАБи.
Полювання на екіпажі БпЛА
Окремим напрямом має стати системне знищення російських операторів дронів.
За словами Хмари, для цього потрібні спеціалізовані підрозділи другого ешелону, які концентруватимуться на пошуку і знищенні екіпажів БпЛА та їхньої наземної інфраструктури.
Україна вже має приклади, коли така робота суттєво знижувала можливості російської повітряної розвідки на окремих ділянках фронту.
Middle strike
Міноборони також працює над масштабуванням засобів middle strike на рівень корпусів.
Їхніми основними цілями мають бути екіпажі БпЛА, пункти управління, логістика, ППО, РЛС, засоби РЕБ та інші об’єкти в оперативній глибині.
Deep strike
Окремим пріоритетом залишається deep strike.
За словами Хмари, завдання полягає не просто у дальності ударів, а в ураженні спроможностей РФ продовжувати війну.
Міністр заявив, що системні удари по російській нафтопереробці вже дали економічний ефект.
За його даними, від початку відповідних операцій було виведено з ладу 51% нафтопереробних потужностей РФ.
Україна планує і далі масштабувати deep strike та покращувати здатність таких засобів долати ешелоновану російську ППО.
Реактивні двигуни
Окремий критичний напрям для українського ОПК – виробництво реактивних двигунів.
Вони потрібні для перехоплювачів, middle strike, deep strike та крилатих ракет.
За одним із типів двигунів потреба України у 2027 році може сягати близько 10 тисяч одиниць на місяць.
У Міноборони зазначають, що в Україні вже працює близько двох десятків виробників у трьох основних категоріях таких двигунів.
Бронювання працівників ОПК
Міноборони виступає за максимальне бронювання працівників оборонної промисловості.
Логіка полягає в тому, що якщо підприємство отримує державний контракт і завдання масштабувати виробництво критичних систем, воно повинно мати достатню кількість працівників для виконання цього завдання.
Водночас система має враховувати реальний внесок підприємства у забезпечення Сил оборони.
Експорт української зброї
Ще один напрям – створення системи експорту української оборонної продукції.
Безумовним пріоритетом залишаються потреби Сил оборони.
Експортувати планують лише продукцію, яка виробляється понад потреби війська і не створює ризиків для його забезпечення.
Міноборони також опрацьовує механізм, за яким частина доходів від такого експорту спрямовуватиметься назад на потреби Сил оборони.
