НАБУ та САП повідомили про підозру судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ). За версією слідства, вони підготували завідомо неправдиві висновки щодо вартості елітної квартири, придбаної дружиною високопосадовця Служби безпеки України. У НАБУ не назвали імені посадовця, в інтересах якого, за даними слідства, могли фальсифікувати докази. Водночас обставини справи вказують на колишнього керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллю Вітюка.
Про це повідомило НАБУ.
За інформацією антикорупційного бюро, у грудні 2023 року дружина тоді ще чинного посадовця СБУ придбала квартиру за 21,6 млн грн. Однак у договорі купівлі-продажу вартість нерухомості навмисно зазначили на рівні 12,8 млн грн.
У квітні наступного року адвокат, який представляв інтереси подружжя, ініціював проведення оціночно-будівельної експертизи в КНДІСЕ. Уже в травні комісія експертів підготувала висновок, у якому оцінила ринкову вартість квартири в 12,3 млн грн. Як зазначили в НАБУ, таким чином вартість нерухомості занизили на 9,3 млн грн.
“Для досягнення цього результату експерти умисно застосували для порівняння нерелевантні об’єкти нерухомості. Надалі цей документ використовувався стороною захисту як доказ у НАЗК, НАБУ та суді”, — повідомили в Бюро.
В антикорупційному органі також розповіли, що в межах розслідування придбання квартири НАБУ призначило власну комісійну експертизу. 11 листопада 2024 року Бюро відкликало її та попросило повернути матеріали без виконання. Однак експерти КНДІСЕ проігнорували цю вимогу й продовжили дослідження.
За даними НАБУ, під час оцінювання фахівці домовилися обмежити вартість об’єктів для порівняння рівнем 2500–2600 доларів за квадратний метр замість ринкових 3000 доларів. Водночас вони свідомо обирали найдешевші пропозиції, починаючи від 1550 доларів за квадратний метр, і не враховували інші доступні аналоги.
У Бюро також звернули увагу на дату висновку експертів. Документ датували 8 листопада 2024 року — до того, як НАБУ відкликало експертизу. Однак, за інформацією слідства, фактично його підписали лише в грудні. При цьому детективи отримали копію документа не від КНДІСЕ, а від адвоката підозрюваного Іллі Вітюка.
“Відзначимо, що подібні маніпуляції з доказами були б неможливими за умови функціонування експертної установи при НАБУ. Керівництво Бюро вже кілька років поспіль наголошує на критичній необхідності створення незалежної експертної інституції. Це дозволило б усунути корупційні ризики, унеможливити зовнішній тиск на експертів та суттєво підвищити ефективність досудового розслідування у справах щодо топкорупції”, — наголосили в НАБУ.
Що відомо про справу Іллі Вітюка
Справу Іллі Вітюка щодо підозри в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації передали до суду на початку вересня 2026 року. Підозру йому оголосили восени 2025 року.
Розслідування почалося після того, як на початку квітня 2024 року журналісти «Слідства.Інфо» опублікували матеріал про придбання дружиною Вітюка Юлією квартири в елітному житловому комплексі на столичному Печерську в грудні 2023 року. У розслідуванні йшлося, що кошти на придбання житла вона нібито заробила вже під час повномасштабної війни.
Після публікації матеріалу Іллю Вітюка відсторонили від виконання службових обов’язків і направили на фронт. Згодом президент Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення.
У НАБУ наголошують, що маніпуляції з експертними висновками можуть створювати ризики для розслідування справ про топкорупцію, зокрема через можливість використання сумнівних оцінок як доказів у кримінальних провадженнях. У Бюро вважають, що створення незалежної експертної установи допомогло б зменшити ризик зовнішнього тиску на експертів і підвищити ефективність розслідувань.
Раніше повідомлялося, що Науково-дослідний центр судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надав відповідь щодо статусу експертів, які проводили експертизу в межах розслідування стосовно п’ятого президента України Петра Порошенка у справі про Харківські угоди та закріплення в Конституції України наміру приєднатися до ЄС і НАТО.
