Європейська комісія у проєкті щорічного звіту про розширення ЄС відзначила уповільнення реформ в Україні та наголосила на необхідності практичних результатів для просування до членства. Водночас Молдова, за оцінкою документа, продовжує послідовно впроваджувати реформи високими темпами.
Про це повідомляє “Радіо Свобода”.
Зазначається, що 4 листопада Єврокомісія має представити щорічний Пакет розширення, у якому оцінить прогрес країн-кандидаток на шляху до Євросоюзу. У проєкті комюніке зазначено, що самого приведення законодавства у відповідність до права ЄС недостатньо: необхідні ефективне впровадження реформ, незалежні інституції, сильна державна адміністрація та стабільні практичні результати.
У документі позитивно оцінюють відданість України європейській інтеграції попри повномасштабну війну Росії. Водночас зазначається, що протягом звітного періоду реформи тривали повільнішими темпами.
На відміну від України, Молдова, за оцінкою Єврокомісії, послідовно продовжує реформи попри значний зовнішній тиск. У документі наголошується на необхідності зберегти високий темп змін.
Зауваження до реформ в Україні
Єврокомісія відзначила прогрес України в боротьбі з корупцією. Зокрема, у проєкті звіту згадується операція “Мідас”, проведена НАБУ та САП, яка викрила ймовірну масштабну корупційну схему та відмивання коштів через державні закупівлі в енергетичному й оборонному секторах.
Водночас у документі вказано на збереження значних корупційних ризиків в енергетиці, обороні та будівництві. Також Єврокомісія звернула увагу на повідомлення про тиск на антикорупційні інституції з боку державних і правоохоронних органів.
Окреме занепокоєння викликає навантаження на адміністративні суди. За даними Верховного Суду, на початок 2026 року в окружних адміністративних судах залишалися нерозглянутими понад 213 тисяч справ і матеріалів — на 26% більше, ніж роком раніше.
Єврокомісія також вказала на затримки в реформах, пов’язаних із підтримкою людей з інвалідністю, захистом персональних даних, криміналізацією злочинів на ґрунті ненависті та ухваленням законодавства про цивільні партнерства.
Повільним у документі названо реформування правоохоронних органів. Україні необхідно реформувати Державне бюро розслідувань і Національну поліцію, запровадити прозорі конкурси на керівні посади та чітко розмежувати повноваження правоохоронних структур.
Єврокомісія також рекомендує вдосконалити процедури призначення та звільнення генерального прокурора й забезпечити участь незалежних міжнародних експертів у доборі суддів.
Водночас функціонування демократичних інституцій України загалом оцінюють як стабільне попри війну. У сфері безпеки оцінка позитивніша: у документі наголошується, що інтеграція українського оборонно-промислового комплексу до європейського може посилити як Україну, так і ЄС.
Політичні перешкоди на шляху до ЄС
Керівниця програми розширення ЄС Центру європейських політичних досліджень Тінатін Ахвледіані в коментарі Радіо Свобода зауважила, що самих реформ може виявитися недостатньо для просування України до членства.
“Що ми бачили у випадку блокувань і вето Орбана? За цим завжди стояли внутрішньополітичні інтереси. Українське питання загалом досить політизоване ультраправими силами як у державах-членах ЄС, так і за межами Європи. Тому українську тему використовували для внутрішньополітичної боротьби, особливо напередодні виборів”, — наголосила аналітикиня.
Однією з перешкод залишається позиція Угорщини, яка наприкінці жовтня знову заблокувала необхідне процедурне рішення для відкриття 5-го переговорного кластера, що охоплює аграрну політику. Єврокомісія вже запропонувала особливі умови для українського агросектору після вступу до ЄС, щоб захистити європейських фермерів від надмірної конкуренції.
Офіційну оцінку прогресу країн-кандидаток Єврокомісія має оприлюднити 4 листопада. На її основі держави-члени ЄС визначатимуть подальший темп переговорів про вступ. Водночас просування залежатиме не лише від швидкості й якості реформ, а й від політичної волі держав-членів, кожна з яких може заблокувати переговорний процес.
Нагадаємо, щоУгорщина знову виступила проти подальшого просування України до Євросоюзу. На засіданні робочої групи Ради ЄС у Брюсселі 27 жовтня Будапешт відмовився схвалити результати перевірки ще двох переговорних кластерів, які необхідні для вступу України до ЄС.
До слова, 13 жовтня Євросоюз офіційно відкрив для України два переговорні кластери – №2 «Внутрішній ринок” та №3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Це стало можливим після погодження необхідних змін до українського законодавства про освіту.
