Південнокорейська компанія Newtype Industries припинила співпрацю з українськими військовими на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом. Стартап випробовував в Україні розроблену на основі штучного інтелекту систему для артилерії, однак заплановані тестування та переговори про її впровадження скасували або відклали на невизначений термін.
Про це йдеться в матеріалі The Diplomat від 5 листопада.
Чому зупинили співпрацю з українськими військовими
У середині жовтня генеральний директор Newtype Industries Сенгвон (Джо) Чо отримав повідомлення про необхідність припинити діяльність компанії в Україні. За його словами, український представник, який займався координацією проєкту, передав відповідне розпорядження від керівництва.
Водночас стартапу не пояснили, хто саме ухвалив таке рішення та що стало його причиною. Чо припускає, що воно пов’язане з дипломатичним загостренням між Києвом і Сеулом. Суперечка виникла після заяв України про намір передати Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених.
“Головною причиною припинення співпраці став дипломатичний конфлікт між Південною Кореєю та Україною”, — заявив керівник стартапу.
Офіційно зв’язок між дипломатичною суперечкою та зупиненням проєкту не підтверджували. У Міністерстві закордонних справ України відмовилися коментувати ситуацію, зазначивши, що не висловлюються щодо приватних ініціатив.
Яку розробку південнокорейська компанія випробовувала в Україні
Newtype Industries створила систему “Барбара”, яка використовує штучний інтелект для підтримки артилерійських підрозділів і передачі інформації між військовослужбовцями.
Програмне забезпечення дає змогу бійцям надиктовувати звіти зі смартфона. Голосовий ШІ перетворює їх на структуровані повідомлення для офіцерів, які координують артилерійський вогонь. Крім того, система може виявляти ймовірні помилки в координатах і попереджати про можливе визначення цивільних об’єктів як цілей. Водночас рішення про відкриття вогню залишається виключно за людиною.
Для запуску випробувань компанія неодноразово контактувала з представниками Збройних сил України. Згодом через канадську консалтингову фірму Reaktion Group стартап налагодив контакти з двома українськими підрозділами.
Чо стверджує, що українські військові побачили в “Барбарі” можливість отримати функції, яких не вистачало в наявних у них системах. Завершити польові випробування розробники розраховували до кінця 2026 року.
Чому стартап відмовився від випробувань
До загострення дипломатичних відносин представники Newtype регулярно контактували з українськими військовими та місцевими партнерами. Сторони обговорювали технічні характеристики розробки й організацію тестування.
Останній зв’язок із українськими партнерами відбувся в середині жовтня — за кілька днів після оголошення Сеулом про відкликання свого посла з Києва. Після цього комунікація, за словами представників компанії, повністю припинилася.
Зрештою Newtype самостійно вирішила згорнути проєкт, оскільки вважала, що необхідні умови для подальшої роботи зникли. Компанія скасувала або відклала на невизначений термін випробування, збирання відгуків українських військових та переговори щодо впровадження системи. Також стартап припинив пошук нових партнерів в Україні.
Наразі Newtype не визначила термінів можливого повернення до співпраці. Водночас у компанії не виключають відновлення роботи, якщо відносини між Києвом і Сеулом нормалізуються.
“Практично всі партнерські відносини та місцева мережа контактів, які наша компанія налагодила, перестали функціонувати”, — зазначив Чо.
Якими можуть бути наслідки дипломатичної суперечки
Як пише The Diplomat, припинення проєкту може позначитися на оборонній співпраці обох країн. Українські військові втратили можливість продовжити випробування технології, яка могла доповнити наявні засоби управління артилерією. Для південнокорейських виробників це означає втрату можливості перевіряти свої розробки безпосередньо в умовах бойових дій.
Представник Міністерства закордонних справ Південної Кореї заявив, що питання підтримки України розглядатимуть окремо від дипломатичної суперечки. Водночас деякі аналітики вважають, що цей конфлікт не матиме довготривалого впливу на відносини між державами.
Однак аналітикиня оборонної галузі Олена Крижанівська раніше звертала увагу на обмежені можливості для співпраці між українськими та південнокорейськими оборонними компаніями. У коментарі виданню eToday вона зазначила, що стартапи, які випробовують свої розробки в Україні, залишаються поодинокими випадками.
За її словами, наразі немає державних закупівель, спільних програм розробки озброєння чи спеціальних механізмів, які б забезпечували таку співпрацю.
Раніше повідомлялося, що Південна Корея вже вивела з України вісьмох дипломатичних співробітників на тлі конфлікту через передачу Сеулу двох полонених військових КНДР.
Нагадаємо, що президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість із Сеулом про нерозголошення інформації щодо передачі двох військовополонених із КНДР. Він висловив жаль з приводу того, що ця інформація стала публічною.
Крім того, Південна Корея вимагала від України офіційних пояснень і вибачень через розголошення інформації про передачу Сеулу двох військовополонених із КНДР. У президентському офісі країни заявили, що ця ситуація зашкодила довірі між двома урядами.
20 жовтня Південна Корея оголосила про скорочення штату свого посольства в Україні. Раніше Сеул також відкликав посла Пак Кічанга.
