Неякісні 120-мм міни, які не спрацьовують, продовжують постачати на фронт, ставлячи під загрозу життя українських військових.
Цю проблему висвітлили журналісти Юрій Ніколов і Юрій Бутусов, розкривши системну недбалість і корупцію в оборонній промисловості України. Виробництво мін пов’язують із підприємствами, які контролюють Міністр стратегічної промисловості Герман Сметанін та радник Президента України зі стратегічних питань Олександр Камишін. Водночас Міністерство оборони під керівництвом Рустема Умєрова продовжує пропускати продукцію, яка не відповідає стандартам безпеки. Військові повідомляють, що міни не вибухають, застрягають у стволах або демонструють непередбачувану траєкторію через неякісні порохові заряди.
Очевидно, що браковані боєприпаси позбавляють піхоту ефективного захисту. У своєму дописі Юрій Ніколов ставить резонансне питання: «Якщо президент Володимир Зеленський знає про це, чому винні досі не звільнені? Якщо не знає — хто блокує таку інформацію?»
Юрій Бутусов у своєму розслідуванні опублікував детальний матеріал, супроводжений відео з фронту, де військові демонструють небезпечну поведінку мін. Він наголошує на масштабах корупції: військові надсилали численні рекламації виробникам, але їх ігнорували. Через такі міни армія втрачає ефективність, а військові ризикують життям. Попри резонанс у медіа та численні скарги, чиновники уникають коментарів, а виробництво небезпечних боєприпасів триває. Міністр стратегічної промисловості Герман Сметанін заявив, що проблему з мінами вирішено, однак докази військових і журналістів свідчать про протилежне. Постачання браку продовжується, а масштаб корупції підриває довіру до державних структур.
Цей скандал став тестом на чесність для керівництва Міноборони, Міністерства стратегічної промисловості та Офісу президента. Міністр оборони Рустем Умєров взагалі уникає коментування цієї ситуації. Вирішення цієї проблеми вимагає не тільки заміни неякісних мін, а й притягнення винних до відповідальності. На мою думку, військові, які стикаються з проблемними боєприпасами, мають обов’язково фіксувати такі випадки, надсилати докази журналістам і публічно повідомляти про небезпечні ситуації. Лише максимальний розголос і суспільний тиск змусять чиновників діяти.
Переконаний, що кожна хвилина бездіяльності відповідальних осіб ставить під загрозу життя тих, хто щодня захищає нашу країну від знищення.
