Упродовж 2-17 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, скільки ще часу українці готові нести тягар війни. Методом телефонних інтерв’ю (computer–assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.
Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення
Скільки ще часу українці готові нести тягар війни
Трохи раніше КМІС публікував дані щодо рівня оптимізму українців[1]. Разом з цим крім оптимізму (чи песимізму) щодо майбутнього країни та сприйняття єдності в суспільстві, у контексті російського вторгнення важливо також оцінювати, наскільки українці суб’єктивно відчувають можливість продовжувати опір. КМІС регулярно ставить запитання «Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?», і ми можемо оцінити динаміку громадських настроїв, зокрема, протягом складного 2024 року.
Від початку вторгнення до лютого 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-3% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 18-21%. Водночас між лютим і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%.
Між початком жовтня і груднем 2024 року ми також спостерігаємо незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 57%. Доцільно зазначити, що частка тих, хто говорять про більш короткий період декілька місяців-пів року змінилася неістотно – 21% у грудні проти 18% на початку жовтня, тобто нинішній показник лишається приблизно в тих же межах 18-21%, що ми і так фіксували з початку вторгнення. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому «важко сказати», скільки часу вони ще готові терпіти.
Таким чином, між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження, власне, запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин).
Графік 1. Скільки ще часу Ви готові терпіти війну?
На графіку нижче наводиться ситуація в розрізі регіонів[2] та зміни протягом цього року (при цьому треба враховувати, що на кожний регіон припадає не дуже багато респондентів, тому почасти динаміка може бути пов’язаною із вищою похибкою). Якщо між лютим і початком жовтня зниження запасу міцності простежувалося насамперед на Півдні і (особливо) Сході, то до грудня відбулося «вирівнювання» між регіонами. Так, на Заході з 71% до 57% і в Центрі з 70% до 59% стало менше тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно.
При цьому на Півдні і Сході ситуація навіть дещо покращилася і наразі на Півдні 57%, а на Сході 51% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно (на початку жовтня було, відповідно, 50% і 38%).
В результаті, зараз (у грудні 2024 року) різниця між регіонами стала значно менш помітною (хоча на Сході лишається трохи менше тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно, а також вища невизначеність).
Графік 2. Скільки часу готові терпіти війну в регіональному вимірі
На графіку нижче відповіді респондентів наведені у розрізі достатку їх родини. З одного боку, є тенденція, що чим більш заможна у респондента родина, тим вищий запас міцності.
З іншого боку, варто підкреслити, що навіть серед респондентів з низьким достатком (які, відповідно, досить уразливі) 51% відповіли, що готові терпіти стільки, скільки буде потрібно. Серед респондентів із середнім достатком таких 58%, серед респондентів з високим достатком – 70%. Незалежно від рівня достатку родини не більше чверті говорять про більш короткі строки, як декілька місяців чи пів року.
Також важливо зазначити, що ці дані показують, що готовність терпіти війну лише частково пов’язана з матеріальними умовами життя і насправді інші фактори більшою мірою впливають на запас міцності.
Графік 3. Скільки часу готові терпіти війну у розрізі достатку родини
