Чернігівський апеляційний суд у складі суддів Заболотного, Оседача та Антипець виніс безпрецедентний вирок у справі Олега Авер’янова, засудивши його до 7 років позбавлення волі за нібито незаконне заволодіння авто, яке є його спільною сумісною власністю. В юридичній спільноті вердикт вважають абсурдним. Кейс Авер’янова не лише є маркером проблем судочинства, але й несе суттєві ризики для економіки України.
Про це пишуть Українські Новини з посиланням на “Юридичну Газету”.
Олег Авер’янов — відомий бізнесмен, власник і операційний директор компанії “Пожмашина”, провідного виробника пожежної техніки та техніки для розмінування в Україні. Підприємство забезпечує роботою понад тисячу людей, щороку сплачує 200 млн грн податків та ще стільки ж — зарплати. У воєнний час “Пожмашина” стала стратегічно важливим підприємством, яке виробляє сотні одиниць техніки на рік, підтримуючи обороноздатність країни.
Парадоксальність обвинувачення
Адвокат Олега Авер’янова, Віктор Сурник, наголошує, що рішення чернігівських суддів абсурдне. “Людину, яка залишилася в Україні під час війни, релокувала бізнес на захід країни і продовжує працювати на економіку та оборону, засуджують за ч. 3 ст. 289 ККУ — незаконне заволодіння транспортним засобом. Це нонсенс!” — заявив він.
У вироку є серйозні протиріччя: суд першої інстанції виправдав Авер’янова, визнавши відсутність складу злочину. “Як можна засуджувати співвласника автомобіля, якщо, за Сімейним кодексом, це майно є спільною власністю подружжя? Суд першої інстанції чітко застосував відповідну норму права, але апеляційний суд її проігнорував”, — наголосив Сурник
Сумнівна позиція суддів
Безпрецедентне рішення ухвалили судді Валерій Заболотний, Микола Оседач та Валентина Антипець. Експерти наголошують: вирок у справі Авер’янова має ознаки замовності та рейдерської атаки, спрямованої на знищення “Пожмашини”, що може призвести до скорочення робочих місць для українських працівників та втратою державою сотень мільйонів гривень податків на рік.
Дмитро Павліченко, директор ГО “Захист звичайних людей”, вказує на фінансові аномалії у діяльності Чернігівського апеляційного суду: “За 2022 рік суд отримав 10 мільйонів прибутку, будучи в реєстрі неприбуткових установ. Звідки ці гроші?”
Віктор Медвідь, директор аналітичного центру “Призма”, зазначає, що кваліфікація злочину судом апеляційної інстанції є некоректною: “У разі порушення права спільного майна питання регулюється Сімейним кодексом або статтею про самоуправство, що є набагато легшим злочином. Судді ж застосували надмірно важку статтю, і це виглядає як “покарання заради покарання”.
Олександр Білик, представник АО “Стратегічна адвокація”, додає: “Суд мав би обрати іншу кваліфікацію. 289 стаття застосовується, коли особа шахрайським шляхом заволодіває автомобілем, що тут не доведено”.
Його колега, адвокат Сергій Руденко підкреслює: “Рішення у справі Авер’янова ухвалене з порушенням прав людини. Така непрозорість підриває довіру до правосуддя”
Наслідки для економіки та судової системи
Вирок Авер’янову — це не лише удар по конкретній особі, а й загроза для нацбезпеки та економіки. Сергій Горбатюк, ексзаступник начальника Головного слідчого управління ГПУ, вважає, що такі рішення суддів шкодять країні не менше, ніж корупція: “На пустому місці журналістських розслідувань не буває. Чернігівські судді намагаються уникнути уваги суспільства до їхньої діяльності”.
