Служба безпеки України (СБУ) ініціювала судові процеси щодо визнання недійсними угод про купівлю-продаж спеціальних дозволів на користування надрами. У центрі уваги опинилися активи, що належали групі “Юнігран” – бізнес-імперії росіянина Ігоря Наумця, і де-факто перейшли до рук українського бізнесмена Сергія Шапрана. Про це повідомляє видання Фром юа.
Як інформують медіа з посиланням на судові реєстри, СБУ подала зустрічні позови у справах, які вже перебувають на розгляді Господарського суду м. Києва. Йдеться про оскарження передачі спецдозволів двох ключових підприємств:
- Малинського каменедробильного заводу (МКДЗ);
- Пинязевицького кар’єру.
Правоохоронці наполягають, що ці угоди суперечать інтересам держави, а тому мають бути скасовані. Окрім того, СБУ вимагає стягнути до бюджету України суму, сплачену за дозволи в рамках цих угод. Однак ця історія має більш серйозне підґрунтя.
Таємні домовленості: як Шапран отримав активи “Юніграну”
Журналісти встановили, що у вересні 2023 року в Стамбулі Сергій Шапран зустрівся з Ігорем Наумцем. Підписаний між ними меморандум фактично передбачав передачу половини бізнес-активів “Юніграну” під контроль Шапрана. Вартість цього майна оцінюється у понад 100 млн доларів. Про ці домовленості сам Наумець згадував у резонансному інтерв’ю для видання “Схеми”.
Оприлюднений текст угоди передбачав наступне:
- Шапран бере на себе зобов’язання “зняття” санкцій та судових позовів проти компанії.
- Російський власник продовжує отримувати половину доходів від бізнесу.
- Попередня оплата склала лише 1,25 млн доларів, а решта суми мала надходити з прибутку компанії.
Цей договір став відправною точкою у розбудові нового тіньового механізму, який дозволив зберегти контроль над підприємствами та уникнути націоналізації.
Фінансові потоки та розслідування правоохоронців
За даними фінансової звітності, за 2024 рік дублюючі компанії “Юніграну”, підконтрольні Шапрану, отримали майже пів мільярда гривень прибутку. Після розголосу ситуації медіа Нацполіція домоглася накладення арешту на частину майна та рахунків цих фірм. У листопаді 2024 року Печерський суд ухвалив відповідне рішення.
При цьому судові матеріали свідчать, що:
- Шапран фактично став тіньовим власником активів “Юніграну”.
- Угоди оформлювалися через корупційні зв’язки в державних органах (можливо, за сприяння бізнес-партнера Шапрана – ексдепутата Володимира Осіпова).
- Попри численні спроби правоохоронців зупинити діяльність компаній, фірми Шапрана продовжують працювати.
Що має зацікавити СБУ?
Окрім власне оскарження спецдозволів, логічно було б розслідувати факт безпосередньої співпраці Шапрана і Наумця. Їхня зустріч та підписаний меморандум задокументовані, а активи російського бізнесмена так і не були націоналізовані, а фактично перейшли в управління новому власнику.
Таким чином, основні питання, які потребують відповіді:
- Чому державні органи не конфіскували активи російського бізнесу, а дозволили їх “перерозподілити”?
- Як “Юніграну” вдалося обійти санкції та продовжити діяльність?
- Чому Шапран, попри численні кримінальні провадження, досі залишається недосяжним для українського правосуддя?
Правоохоронці неодноразово намагалися зупинити діяльність підсанкційних підприємств, але, схоже, вищезгадані впливові зв’язки Шапрана в системі правосуддя щоразу дозволяли йому залишатися безкарним. Зараз бізнесмен, за інсайдерською інформацією, переховується за кордоном, а його компанії продовжують працювати на тіньових власників і позбавляють державу мільйонів гривень, які могли б піти на підтримку армії чи на соціальні потреби.
