Колишній власник збанкрутілого у 2015 році “Дельта банку” Микола Лагун, який є фігурантом низки кримінальних проваджень, порушених за розкрадання державних коштів та виведення їх через офшорні схеми, а також відповідачем за численними позовами про відшкодування збитків від цих схем, завданих як приватним компаніям, так і державним установам, досі не поніс відповідальності через неефективну роботу правоохоронних органів та судової системи. Про це йдеться в публікації видання Коротко.Про.
Видання наводить низку прикладів, коли через позицію і рішення судів та правоохоронців Лагуну вдавалось уникнути реальної відповідальності за нанесені державі та вкладникам збитки на суму понад 50 млрд грн. Наприклад, 10 вересня 2025 року Північний апеляційний господарський суд продовжить розгляд справи про стягнення 22,8 млрд грн. з Миколи Лагуна та членів правління “Дельта банку”, що ухвалювали рішення про впровадження схем з виведення коштів, які в результаті призвели до банкрутства фінустанови. Позов до суду ще в грудні 2021 року подав Фонд гарантування вкладів фізосіб, який нині управляє залишками активів банку. За 3,5 роки справа пройшла весь цикл від першої інстанції до Верховного суду. А зараз повернулась на новий розгляд. Відповідні ухвали в судовому реєстрі оприлюднюються на порожніх сторінках. Формально – через те, що в ході розгляду можуть бути розголошені матеріали одного з кримінальних проваджень, де фігурує Лагун.
“Існує також низка рішень про повернення боргів Ощадбанку і Укрексімбанку, цим державним установами навіть вдавалось отримати постанови про стягнення частини активів Лагуна і його родини (квартир сестри, яка також брала участь в управлінні фінустановою, земельних ділянок під Києвом та в Криму тощо), а також про виплату грошової частини боргів за договорами прямої поруки, під яку екс-банкір брав позики. Утім, про факти реального відшкодування на виконання судових рішень нічого не відомо”, – йдеться в статті.
Суди навіть ухвалювали рішення про заборону виїзду Лагуну за кордон в якості фактора забезпечення повернення боргів, проте згодом ці рішення скасовувались, що дало змогу фінансистові релокуватися до Відня уже навіть після початку повномасштабного вторгнення росії.
За даними Фонду гарантування, за фактами незаконного виведення коштів з «Дельта Банку» до правоохоронних органів було спрямовано майже 600 заяв про вчинення кримінальних правопорушень, у 14 з них фігурантами виступають колишні власники і керівники банку, у 219 – колишні посадові особи банку. Крім Фонду, потерпілим за низкою справ проходить Національний банк України, оскільки йшлось про розкрадання коштів рефінансування. Як відзначають журналісти, в Офісі Генпрокурора знають про долю лише кількох проваджень, якими займалась Нацполіція. По одному з них (у справі про виведення з банку $76,5 млн) Лагуна навіть брали під домашній арешт в 2021 році (згодом арешт зняли, завдяки цьому в 2022 році він покинув Україну), а також арештовували активи на 790 млн грн., проте про їх конфіскацію нічого не відомо. Ще в одному провадженні (про привласнення 900 млн грн. та ухилення від сплати податків на понад 30 млн грн.), яке передавали до суду із обіцянкою притягнути Лагуна до відповідальності в квітні 2023-го – екс-власника “Дельта Банку” оголосили в міжнародний розшук аж в листопаді 2024. І це попри те, що щонайменше з червня 2024 року відомо: Микола Лагун переховується від правосуддя у Відні, звідки періодично включається на судові засідання через відеозвʼязок. Крім Нацполу, існують також численні провадження, які веде, наприклад, СБУ (підозрює Лагуна у виведенні $150 млн – справа про шахрайство з аккредитивами Укрексімбанку). Але там розслідування також далекі від завершення.
Журналісти відзначають, що без усвідомленої позиції судових та правоохоронних органів, а також самих позивачів в особі Національного банку, державних Ощадбанку, Укрексімбанку та Фонду гарантування вкладів щодо неготовності до рішучих кроків відносно Лагуна і його оточення – неможливо було б затягувати справи з його участю. “Нещодавно, наприклад, стало відомо, що Фонд гарантування вкладів так і не завершив проведення відбору компанії, яка могла б розшукати та ініціювати арешт активів Лагуна за кордоном, наприклад, через “заморожуючий ордер” Лондонського суду, за аналогією зі справою Приватбанку, де такий ордер було накладено на активи Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова ще в 2017 році. Фактично така недбалість дала Лагуну величезну фору у питаннях реструктуризації та переховування тих активів, які можна було би стягнути в якості компенсації державі за завдані збитки”, – сказано в матеріалі. Також нічого невідомо про запити про екстрадицію Лагуна з Австрії.
“Проблема в тому, що цей байдужий підхід є чітким сигналом для інших власників збанкрутілих фінустанов та фінансових шахраїв, які виводили мільйони з України на підставні офшорні компанії – про безкарність і можливість і надалі розвивати такі схеми. При цьому не маючи очевидного політичного “даху” чи іншого імунітету, а тільки використовуючи незаконно набуті статки”, – резюмує видання.
