11 листопада Північний апеляційний господарський суд продовжить розглядати позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на близько 23 млрд грн щодо колишнього власника збанкрутілого Дельта банку Миколи Лагуна та його спільників. Уже понад півроку справу слухають в закритому режимі через ризики розкриття банківської таємниці. Це засідання заплановане і буде проведено після накладення на Лагуна санкцій РНБО за співпрацю з росією та фінансування країни агресора. А Фонд гарантування – тепер чи не єдина інстанція, що має право стягувати кошти з колишнього банкіра, йдеться у матеріалі видання Коротко.Про.
Одним із ключових обмежень, накладених на Лагуна, є заборона розпоряджатися коштами і майном, виводити дивіденди чи отримувати гроші від третіх осіб, крім погашення боргів перед Фондом гарантування вкладів фізосіб. Після банкрутства Дельта Банку Фонду терміново довелось шукати кошти для погашення втрачених вкладів населення в межах гарантованих сум. Ресурси для цього виділив уряд, їх потрібно повертати. Щоб компенсувати свої витрати, Фонд мав взяти в управління майно чи інші активи Дельта Банку, продати за ринковою вартістю і отримати відшкодування. Проте через наявність численних схем у банку Лагуна, активи виявились “роздутими”. Фактично на балансі фінустанови і близько не було майна чи інших активів, які б покрили масштабні виплати. Тож збитки оформили як господарський позов проти Лагуна та його спільників – членів спостережної ради та кредитного комітету банку. Загалом сума збитків, нанесених діяльністю Лагуна і його банком вкладникам, державі Україна в особі державних Ощадбанку та Укрексімбанку, Нацбанку під особисті поруки екс-банкіра становить майже 2.3 млрд доларів.
Справа протягом останніх чотирьох років уже по другому колу проходить всі судові інстанції і наразі перебуває в Північному апеляційному господарському суді. Спочатку суди не хотіли розглядати факт шахрайства з боку Лагуна як комплексний позов – пропонували слухати кожен випадок окремо. “На “другому колі” Господарський суд Києва постановив відмовити Фонду в задоволенні позову уже нібито через відсутність доказів збитків на 23 млрд грн.: мовляв, це проблема Фонду, що він не зміг продати “сміттєві” вимоги до компаній-“бульбашок” подорожче. Тепер мʼяч знову на боці Північного апеляційного господарського суду”, – йдеться в статті.
Дізнатися позицію суду під час перебігу судового розгляду неможливо: протягом останніх півроку суд не публікує ухвали, винесені в справі. ЗМІ писали, що це може бути повʼязано із банківською таємницею, яка нібито розкривається в ході засідань щодо самого Лагуна.
Запровадження санкцій РНБО може суттєво прискорити процеси правосуддя, відзначають автори видання. По-перше, дефіцит ресурсів не дозволить Лагуну затягувати справу руками дорогих адвокатів. По-друге, блокування активів – перший крок до їхнього реального вилучення на користь держави. А “замороження” активів в Україні у подальшому може сприяти аналогічним діям за кордоном – шляхом отримання відповідних ордерів іноземних судів.
“Для судів в Україні накладення санкцій також мало б мати репутаційне та контекстоутворююче значення. Якщо РНБО і президент офіційно визнали особу загрозою для країни, причетною до фінансування агресора, то тягнути розгляд справ проти неї – де-факто означає йти всупереч суспільним інтересам. Санкції по-суті підсвітили проблему: понад 4 роки Феміда не могла (або не хотіла) поставити крапку в історії з розкраданням 23 млрд грн вкладників (те саме можна говорити про відповідальність Лагуна і його спільників і в інших справах, розгляд яких триває уже понад десятиліття) – тому “позасудові” механізми мають продемонструвати більшу ефективність”, – йдеться в статті. Особливо це стосується екс-власника Дельта банку, для якого також є великий ризик бути екстрадованим із Австрії одним із перших в разі досягнення Україною відповідних домовленостей з місцевим урядом.
На думку авторів, від виважених судових рішень у справі, де фігурує “патентований шахрай”, чиї схеми багаторазово зафіксовані, залежить можливість зекономити для держави щонайменше 23 млрд грн. (які де-факто підуть в уряд після стягнення з Лагуна і компанії, і можуть бути використані, передусім, як допомога ЗСУ). “Відтак першим кроком до забезпечення справедливості могло б стати часткове відкриття текстів судових рішень, що вже виходили у цій справі, задля розуміння логіки як суду, так і учасників сторін. Також важливим було б формування усталеної судової практики щодо того, чи впливає санкційний статус однієї зі сторін на схожі господарські суперечки та кримінальні позови”, – резюмує видання.
