Головуюча колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Олеся Радишевська вважає, що санкції проти Порошенка незаконні і мають бути скасовані. Свої аргументи вона виклала в окремій думці до рішення суду, який трьома голосами відхилив позов п’ятого Президента.
“На моє переконання, у цій справі недотримано критерій достатньої фактичної основи застосування санкцій – чи базується рішення про застосування санкцій на достатньому фактичному підґрунті; чи є докази, які з достатнім ступенем переконливості здатні підтримати висновок про наявність обставин, що становлять підстави для застосування санкцій”, – зазначає суддя.
Вона констатує: ухвалюючи рішення про застосування персональних санкцій, РНБО України та Президент України спиралися лише на інформацію, викладену в листі Держфінмоніторингу України.
Представники влади у цій справі не надали достатніх доказів, які б з необхідним ступенем переконливості здатні були підтримати висновок про наявність обставин, що становлять підстави для застосування санкцій, пише Радишевська.
“Із матеріалів справи випливає, що Мінекономіки як ініціатор внесення на розгляд КМУ пропозиції про застосування обмежувальних заходів (санкцій) до позивача у відповідній пояснювальній записці до проєкту розпорядження КМУ та додатку до неї, що містило обґрунтування підстав застосування санкцій, продублював зміст листа Держфінмоніторингу України і самостійної оцінки відповідним діям (діяльності) позивача не проводив. Розпорядження КМУ від 12.02.2025 №109-р та протокол засідання КМУ від 12.02.2025, на якому вирішувалося питання про внесення РНБО України пропозиції щодо застосування санкцій стосовно позивача, також не містили самостійного обґрунтування існування обставин, що становлять підстави для застосування санкцій”, – констатує суддя.
Таким чином, на кожному етапі підготовки та ухвалення рішення про застосування до Порошенка санкцій суб`єкти владних повноважень спиралися на інформацію, що була викладена у листі Держфінмоніторингу.
“Водночас лист Держфінмоніторингу за своїм змістом не є результатом аналітичної роботи цього органу виконавчої влади в межах наданих йому владних повноважень щодо аналізу фінансових та інших операцій на предмет їхнього зв`язку з відмиванням коштів чи фінансуванням тероризму. Указаний лист не містить достатньої інформації для того, щоб виявити прямий чи опосередкований зв’язок між діями позивача та ризиками, що призвели до застосування відповідних обмежувальних заходів (санкцій)”, – пише суддя.
“Таким чином, за відсутності в матеріалах справи достатніх доказів на підтримку висновку про те, що рішення про застосування санкцій ґрунтується на достатньому фактичному підґрунті та наявні обставини, що становлять підстави для застосування санкцій, відповідно до статті 3 Закону № 1644-VII, я вважаю, що оскаржуваний Указ підлягав скасуванню, а адміністративний позов – задоволенню”, резюмує Олеся Радишевська.
Нагадаємо, що урядова Рада з питань запобігання та протидії відмиванню коштів вказала на порушення Державною службою фінансового моніторингу строків підготовки звіту за результатами четвертої Національної оцінки ризиків (НОР). Проведення цієї оцінки є одним із зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility.
Раніше повідомлялося, щоНАБУ розслідує справу про можливе привласнення коштів під час будівництва фортифікацій на Донеччині, у якій фігурує голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
