Рада Європейського Союзу затвердила зміни до “Плану України” в рамках механізму Ukraine Facility. У ЄС наголошують: бюджетна підтримка буде надаватися виключно в обмін на реформи, які українська влада не поспішає впроваджувати.
Згідно з планами ЄС, до кінця поточного року Україна може отримати майже у 40 млрд євро – 23,4 млрд євро на оборонні потреби і 13,5 млрд євро на підтримку бюджету. Європейські партнери України змушені вносити зміни до Плану через те, що зобов’язання щодо реформ великою мірою не виконані.
Серед них – перезавантаження Державного бюро розслідувань, яке має відбутися до кінця цього року. Європейська Комісія у Звітах про розширення за 2024 і 2025 роки прямо вказала на необхідність реформи Бюро. Зокрема, Україна має запровадити прозорі, засновані на заслугах процедури добору керівництва ДБР із залученням незалежних експертів — не формальний конкурс, а механізм, здатний гарантувати інституційну незалежність від політичних впливів.
Ще один індикатор, неприємний для української влади, але украй важливий для Євросоюзу – це конкурсний відбір керівників органів прокуратури. Фактично це остаточне повернення повноважень для САП і НАБУ, які влада атакувала рік тому. Тоді Верховна Рада ухвалила, а президент підписав закон, що підривав незалежність НАБУ і САП, а також посилював роль особисто генпрокурора у контролі за прокурорською системою. Першу частину під тиском суспільства і партнерів скасували, а другу – ні.
Серед інших умов отримання фінансової допомоги – ухвалення парламентом нової Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки; корпоратизація ключових державних підприємств; підвищення грошового забезпечення для Бюро економічної безпеки України.
Євросоюз також наполягає на продовженні до 2030 року залучення незалежних експертів до відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Зрив лише одного індикатора через бездіяльність Держфінмоніторингу під керівництвом Філіпа Проніна може коштувати Україні 67 млн євро. 9 липня Міністерство фінансів України оприлюднило протокол першого засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, яке відбулось 30 червня за участі понад двадцяти державних органів. Як стало ясно із протоколу, керівник Держфінмоніторингу Філіп Пронін досі не затвердив Звіт за результатами четвертої Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, що мав зробити ще у грудні 2025 року.
Джерело в Мінекономіки вважає, що зрив зобов’язань України по Ukraine Facility та невиконання цього індикатора оцінюється Європейською Комісією у 67 млн євро. Пункт 4.8 Плану України уже визначений як «прострочений» та «проблемний».
