Екс-голова Нацбанку України та екс-співвласниця групи Investment Capital Ukraine (ICU) Валерія Гонтарева може стати співзасновницею нового інвестиційного бізнесу.
Про це в своєму блозі пише екс-редактор “Економічної правди” Сергій Лямець із посиланням на власні джерела.
“За даними моїх джерел, Валерія Гонтарева відкриває family office на Кіпрі. Її партнеркою в новому проєкті може стати колишня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова, яку також помітили на Кіпрі й у якої там, за чутками, є нерухомість. Рожкова — давня подруга і довірена особа ексглави Нацбанку”, – зазначив він.
За генпрокурора, за словами автора, Руслана Кравченка Гонтарева стала фігуранткою спільного розслідування ДБР та Офіса генерального прокурора. У межах цього розслідування Офіс генпрокурора на початку 2026 року надсилав запити про надання міжнародної правової допомоги до Кіпру, BVI та Голандії. Слідчі перевіряють її та інших співвласників ICU на зв’язки з представниками РФ і можливе зловживання службовим становищем.
“Від стабілізаційних кредитів доволі нескладно провести лінію до статті про завдання збитків державі в особливо великих розмірах, адже під час “банкопаду” під ліквідацію потрапила приблизно половина українських банків”, – пише він.
За словами автора, в різний час проти Гонтаревої існували інші справи, адже вона перейшла дорогу дуже багатьом впливовим людям в Україні. Влаштована нею “чистка” банківської системи обернулася для України втратою величезної частини ВВП на довгі роки вперед.
Нагадаємо, у період з 2015 по 2017 рік вона ініціювала так званий “банкопад”, жертвами якого стали близько 90 банків, тисячі бізнесів та мільйони людей. Найбільш гучними стали банкрутствами банків “Дельта”, VAB, “Надра”, “Фінанси та Кредит”, “Хрещатик”, “Михайлівський” та “Платинум”. Через “банкопад” активи банків на мільярди доларів розпродавалися за безцінь, а заощадження людей та компаній зникали. Гонтарева перекладала провину на недоброчесних банкірів, у відповідь її саму та її політичне прикриття звинувачували у корупції, зловживаннях та неетичній поведінці. Проте кримінальні справи проти Гонтаревої або не відкривалися, або швидко закривалися через сприяння влади та дружні відносини із впливовими особами у США.
У той самий час, група ICU була наближеною до президента Петра Порошенка, який призначив та підтримував Гонтареву очільницею НБУ. Саме Макар Пасенюк був причетний до створення “сліпого” трасту під управлінням Rothschild, врегулюванням справи Липецької фабрики та російських активів Порошенка, переговорами про купівлю телеканалів, угодами в енергетиці та багатьма іншими. Через це Макара Пасенюка вважали “фінансовою тінню Порошенка”.
Лямець наводить матеріали суду, у яких стверджується, що Гонтарева вийшла з числа власників ICU формально, проте зберегла контакти з групою у той самий час, як керувала НБУ.
“Існують обгрунтовані підстави вважати, що Гонтарева В.О. перебуваючи на посаді Голови правління Національного банку України, зловживаючи службовим становищем, діючи усупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних та юридичних осіб протягом 2014-2018 років сприяла незаконній видачі стабілізаційних кредитів комерційним банкам”, – цитує Лямець матеріали суду у справі, фігурантами якої є колишні та поточні власники ICU.
Зокрема, пише автор, ім’я Гонтаревої фігурувало у зв’язку з її можливою причетністю до відмивання грошей та розкрадання бюджетних коштів. У цьому контексті ICU згадуються як пов’язана з нею структура.
“Досудове розслідування проводиться відносно правління Національного банку України, яке під керівництвом Гонтаревої В.О. протягом 2014-2018 років, за попередньою змовою службовими особами групи компаній Інвестиційний капітал Україна (Investment CapitalUkraine або ICU), використано службове становище всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе шляхом створення умов та забезпечення системного функціонування масштабних схем розкрадання бюджетних коштів та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом”, – цитує екс-редактор “Економічної правди” матеріали суду.
За його словами, наразі не отримали підозр ані Гонтарева, ані Пасенюк, ані інші фігуранти справи. Проте, зазначив автор, їхній статус може змінитися у будь-яку мить, тому що справу не закрито попри чималі зусилля з боку ICU. На думку Лямця, вони могли бути зацікавлені у роздмухуванні скандалу навколо відставки Руслана Кравченка з посади генерального прокурора.
“Чи не зайшло розслідування проти ICU настільки далеко, що стало створювати реальну загрозу Гонтаревій, Порошенку та створеній ними групі з обслуговування потоків представників влади під назвою ICU, сьогодні формально оформленій на Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка? Чи не стало це, своєю чергою, однією з причин того, що тиск у якийсь момент почав переключатися вже на самого Кравченка?.. Валерія Гонтарева та люди, в інтересах яких вона відкриває family office на Кіпрі, абсолютно не зацікавлені в успішному завершенні розслідування ДБР та Офісу генпрокурора. Вони мають бути впевнені, що з боку України претензії до Гонтаревої зняті”, – зазначив автор.
Автор окремо зауважив, що не вважає ICU настільки потужними, щоб “збити” Кравченка, підключивши НАБУ та активістів. На його думку, вони напевно одні з багатьох подібних фігурантів розслідувань, які контролював Офіс генпрокурора. Оскільки закрити справу за Кравченка не вдалося, виникає певна надія на те, що наступний генпрокурор може виявитися більш лояльним.
На думку Лямця, кримінальна справа загрожує майбутнім проєктам Гонтаревої, Пасенюка та Стеценка. Зокрема, проекту family office на Кіпрі.
Лямець наводить деякі факти:
– Йдетья про справу №62025000000000954, відкриту у вересні 2025 року. Її фігурантами є Гонтарева, а також поточні співвласники ICU Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко, а також пов’язані з ними юридичні особи.
– Family office — це закрита структура, що професійно керує фінансами однієї сім’ї або кількох сімей. Офіс надає послуги у сфері інвестування, податків та управління грошима. Імена бенефіціарів зазвичай не афішуються.
– В офіційних документах суду, пов’язаних із розслідуванням, фігурували Пасенюк, Стеценко, Гонтарева та численні компанії в Україні, на Кіпрі та British Virgin Islands (BVI), що входять до складу групи “Інвестиційний капітал Україна” (ICU). Наприклад, серед них дуже відомі ICU Trading, ICU Holdings, ICU Investment Management, CIS Opportunities Fund та АТ “Банк Авангард” (усього — понад десяток структур). Прокурори та слідчі аналізували не лише український “фасад”, а й офшорну серцевину групи.
– У липні 2026 року стало відомо, що міжнародні запити Офісу генпрокурора могли бути відкликані. За даними джерел автора, у лютому 2026 року генпрокурор за підтримки начальника Управління забезпечення виконання повноважень генпрокурора у кримінальному провадженні Айдина Худієва розпорядився відсторонити від розслідування всю групу прокурорів, яка займалася, зокрема, міжнародними запитами.
– “Група компаній “Інвестиційний капітал Україна” має стійкий фінансовий зв’язок із фінансовими компаніями країни агресора рф, починаючи із свого заснування та продовжує його, незважаючи на повномасштабну збройну агресію відносно України і впроваджених національних та міжнародних санкцій”, — йдеться в рішенні Печерського суду від 11 грудня 2025 року. Зокрема, в розслідуванні співпраця Гонтаревої, Пасенюка та Стеценка з представниками “Внешторгбанка России” (ВТБ). Родина топкерівника ВТБ колись була співвласником ICU. Вже після подій 2014 року ICU стали власником 35,02% акцій компанії Burger King Russia (Cyprus) Ltd, купивши пакет у підсанкційного ВТБ. Також відомо, що ICU співпрацювала з підсанкційним російським олігархом Костянтином Григоришиним. Ці факти можуть бути об’єктами розслідування або стати підставою для вивчення Радою національної безпеки та оборони (РНБО) можливості накладення санкцій вже проти співвласників групи.
