Сонячна система, яка зберігає свою конфігурацію мільярди років, у далекому майбутньому може стати нестабільною. Нове дослідження свідчить, що після перетворення Сонця на білого карлика орбіти зовнішніх планет можуть порушитися, а деякі з них — узагалі залишити систему.
Про це пише IFLScience.
Однією з потенційних загроз для планет є нестабільність орбіти Меркурія. За оцінками вчених, імовірність того, що протягом наступних п’яти мільярдів років він покине Сонячну систему, становить близько 1%. У деяких моделях це може призвести до зіткнення Меркурія з Венерою, Землею або Марсом.
Ще масштабніші зміни відбудуться, коли Сонце вичерпає запаси ядерного палива та почне розширюватися, перетворюючись на червоного гіганта. Воно може збільшитися настільки, що досягне орбіти Землі, а внутрішні планети опиняться під загрозою знищення.
Раніше вважалося, що зовнішні планети — Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун — зможуть зберігати стабільні орбіти протягом надзвичайно тривалого часу. За деякими попередніми оцінками, цей період міг сягати квадрильйонів років.
Коли Сонце пройде стадію червоного гіганта, його ядро стиснеться до розмірів, приблизно співмірних із Землею, та перетвориться на білого карлика. Водночас зовнішні шари зорі розсіються в космосі.
Нове дослідження вказує, що втрата Сонцем маси може відбуватися нерівномірно. Це здатне порушити орбіти зовнішніх планет ще до завершення перетворення зорі на білого карлика. Зокрема, Уран і Нептун можуть змінитися місцями, а в деяких сценаріях одна з цих планет або Сатурн узагалі залишить Сонячну систему.
За розрахунками дослідників, протягом мільярда років після перетворення Сонця на білого карлика зовнішня частина Сонячної системи може втратити свою нинішню структуру.
Автор дослідження зазначив, що такі результати повертають перспективу розпаду Сонячної системи до часових масштабів, звичних для астрофізики. Основною причиною нестабільності він назвав не випадкові зближення з іншими зорями, а саме еволюцію Сонця.
Чи можуть після цього з’явитися нові планети
Водночас інші дослідження свідчать, що процеси, які відбуваються після перетворення зорі на білого карлика, можуть сприяти формуванню нових планет.
Нещодавно вчені повідомили про відкриття першої планети другого покоління, яка обертається навколо білого карлика HS 0209+0832. Такі об’єкти називають “планетами Фенікс”, оскільки вони можуть формуватися після загибелі зорі.
Відкривач планети Джеймі Вільямс з Університету Ворика припустив, що подібний процес теоретично може відбутися і в далекому майбутньому навколо білого карлика, на який перетвориться наше Сонце. Водночас це поки що лише можливий сценарій, а не підтверджений прогноз щодо майбутнього Сонячної системи.
Також слідкуйте за“Прямим”уFacebook,X,TelegramтаInstagram.
