Телефонні розмови Путіна з лідерами Норвегії та Фінляндії самі по собі не завершать війну в Україні. Однак вони можуть свідчити про зміну підходу Європи до відносин із Росією та США. І саме це може вплинути на подальший перебіг мирних переговорів.
Переговорний процес щодо завершення війни проходить кілька етапів. Особливість нинішнього полягає в тому, що Дональд Трамп поставив конкретну мету – підписати мирну угоду 20 грудня в Маямі. Принаймні про такі плани раніше повідомляли західні ЗМІ.
Події останніх тижнів свідчать про те, що Вашингтон намагається пришвидшити переговори та посилює тиск на сторони.
Звідси й погрози повністю скасувати санкції проти Росії, припинити обмін розвідувальними даними з Україною та вимкнути Starlink.
Україна також реагує на цей тиск. Зокрема, припинила удари по російських нафтопереробних заводах. Водночас у публічному просторі дедалі частіше звучать розмови про необхідність миру навіть ціною складних компромісів.
У виступах Зеленського також зʼявляються натяки на те, що Україна може залишитися без підтримки союзників. Отже, відповідальність за можливі важкі рішення Київ частково покладатиме на партнерів.
Попри це, офіційна позиція України поки не змінилася. Максимальним компромісом Київ вважає припинення бойових дій за нинішньою лінією фронту.
Проблема в тому, що Путін уже неодноразово відкидав такий варіант. І немає підстав вважати, що цього разу він погодиться без додаткових умов.
Що змінилося в переговорах
На цьому тлі Україна підготувала нові пропозиції, які Стів Віткофф передав Путіну.
Їхнього повного змісту ми не знаємо. Однак у Кремлі вже заявили, що побачили в українських пропозиціях “нові моменти в підходах”, і погодилися повернутися до тристоронніх переговорів.
За словами Зеленського, Путіну запропонували знову обговорити гарантії безпеки для Росії.
Фактично це повернення до переговорів, які розпочалися ще у 2021 році після російського ультиматуму Заходу.
Тоді Москва вимагала перегляду європейської системи безпеки. Переговори тривали до 24 лютого 2022 року, коли Путін вирішив домагатися своїх цілей військовим шляхом, розраховуючи на швидке захоплення Києва.
Тепер питання безпеки всієї Європи може знову стати частиною переговорів щодо завершення війни.
Для Росії це можливість повернутися до обговорення вимог, які Кремль висував ще до повномасштабного вторгнення.
Для Європи – шанс домовитися про майбутню систему безпеки на континенті. Адже незалежно від того, як завершиться війна, європейським країнам доведеться й надалі жити поруч із Росією.
Для України це ще одна можливість спробувати завершити війну дипломатичним шляхом.
Чи готовий Путін до реальних переговорів
Можна довго припускати, наскільки серйозно Кремль ставиться до нинішнього переговорного процесу. Однак найближча зустріч в Абу-Дабі має дати більше відповідей.
Водночас очікувати підписання мирної угоди вже 20 грудня навряд чи варто.
Навіть якщо Зеленський, Путін і Трамп зустрінуться особисто, це ще не означатиме, що сторони зможуть домовитися. Не виключено, що замість конкретних рішень ми знову почуємо від Путіна довгу лекцію про історію словʼянських народів.
Але дипломатія рідко дає швидкі результати.
Одному успішному раунду переговорів можуть передувати десятки невдалих. І навіть вони мають значення, оскільки дозволяють сторонам врахувати попередні помилки та зрозуміти ціну провалених домовленостей.
Чому час може працювати проти Кремля
Як і раніше, ключове рішення щодо завершення війни залишається за Путіним.
Якщо він сподівається використати Трампа для досягнення російських військових і політичних цілей, то нинішній переговорний етап може виявитися для нього останнім таким шансом.
Наступного року політична ситуація у США змінюватиметься. Після виборів оновиться склад Конгресу, а американська політика поступово входитиме в новий виборчий цикл.
За таких умов у Вашингтона може залишитися значно менше бажання витрачати час на домовленості з Путіним.
І, можливо, саме на це розраховують ті, хто все ще вірить у результат нинішніх переговорів.
Питання лише в тому, чи готовий Кремль скористатися цією можливістю, чи знову вирішить чекати на вигідніші обставини.
- Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за правдивість інформації.
- Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
- Власником вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.
