Європейська комісія у щорічному звіті щодо розширення Європейського Союзу (Enlargement Package 2026) вкотре вказала українській владі на неприпустимості використання санкцій для політичного тиску на опонентів. Раніше Європа вже неодноразово критикувала політичні переслідування опозиції.
«Застосування національного режиму санкцій має залишатися в межах, визначених Європейською конвенцією з прав людини», – йдеться у документі.
«Співпраця з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) та виконання його рішень все ще потребують покращення. Протягом звітного періоду ЄСПЛ встановив
порушення Європейської конвенції з прав людини, що стосувалися, передусім, захисту права власності, права на справедливий судовий розгляд, права на свободу та особисту недоторканність, а також заборони катувань», – йдеться у звіті.
«Україні необхідно вирішити системні та структурні проблеми, на які вказав
Суд у сферах правосуддя, правоохоронної діяльності та прав людини, а також забезпечити систематичне й своєчасне виконання рішень ЄСПЛ», – зазначають у Євросоюзі.
Це формулювання означає, що питання внутрішніх санкцій включене до моніторингу дотримання основоположних прав у процесі європейської інтеграції України. Це також важливий сигнал на тлі запровадження українською владою санкцій проти власних громадян, зокрема лідера парламентської опозиції, п’ятого Президента України Петра Порошенка.
Йдеться про санкції, запроваджені указом Володимира Зеленського у лютому 2025 року. Вони передбачають масштабні обмеження політичних та інших прав Порошенка. Це рішення зазнало гострої критики в Україні та за її межами.
8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо звіту Єврокомісії про Україну за 2025 рік. За документ проголосували 460 євродепутатів, 136 були проти, 59 утрималися. У резолюції наголошується на необхідності дотримання верховенства права, політичного плюралізму, свободи слова та незалежності медіа. Також підкреслюється, що обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану мають бути необхідними, пропорційними та не перетворюватися на постійні.
Під час підготовки документа євродепутати також розкритикували практику політично мотивованих судових переслідувань та персональних санкцій проти представників опозиції і громадянського суспільства.
Раніше, у вересні 2025 року, Європарламент закликав українську владу утримуватися від політично мотивованих судових процесів і санкцій проти представників опозиції.
Петро Порошенко оскаржує указ Володимира Зеленського про незаконні санкції у Верховному Суді. Адвокати Порошенка також долучили до матеріалів справи рішенняЄСПЛвід 16 жовтня 2025 року. Європейський суд з прав людини дійшов висновку про системні проблеми української санкційної системи, зокрема відсутність належного судового контролю за санкційними рішеннями влади та обґрунтування причин накладення санкцій, навіть в умовах війни та під гаслом національної безпеки.
24 листопада Велика палата Верховного Суду розгляне апеляційну скаргу
Порошенка щодо незаконних санкцій. Тим часом ЄСПЛ прийняв до розгляду позов Порошенка.
Звіт Єврокомісії, зокрема в частині санкційної політики, має стати приводом для української влади переглянути практику застосування санкцій, забезпечити прозорі правові процедури та припинити будь-яке використання державних інструментів для політичного тиску.
