Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д, який має врегулювати ринок віртуальних активів в Україні. Документ передбачає визначення державних регуляторів, правила оподаткування операцій із криптовалютами та нові вимоги до учасників ринку. Очікується, що закон набуде чинності 1 липня 2027 року.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який очолює робочу групу з підготовки законопроєкту.
За його словами, розробка документа тривала близько трьох років. Серед основних положень законопроєкту:
Регулювання ринку. Нагляд за сферою віртуальних активів здійснюватимуть Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і Національний банк України. НБУ відповідатиме, зокрема, за питання електронних грошей і валютного нагляду.
Оподаткування. Операції з криптовалютами не обкладатимуться ПДВ. Податок сплачуватимуть із різниці між ціною придбання та продажу активу — за аналогією з оподаткуванням операцій із цінними паперами.
Пільговий період. Для віртуальних активів, придбаних до набрання чинності законом, передбачено перехідний період до кінця 2028 року. У цей час діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%.
Обмін активів. Обмін одного віртуального активу на інший не оподатковуватиметься.
Податкові пільги. Прибуток від операцій із віртуальними активами в межах однієї мінімальної заробітної плати звільнятиметься від оподаткування.
Авторизація учасників ринку. Криптобіржі, кастодіани та інші постачальники послуг із віртуальними активами повинні будуть проходити відповідну процедуру авторизації.
Захист користувачів. Законопроєкт встановлює вимоги до зберігання клієнтських активів, розгляду скарг і захисту прав користувачів.
Фінансовий моніторинг. Передбачено посилення відповідних вимог для учасників ринку.
Таким чином, законопроєкт має встановити єдині правила роботи ринку віртуальних активів в Україні, визначити повноваження державних регуляторів та врегулювати оподаткування криптовалютних операцій.
Питання законодавчого врегулювання ринку криптовалют в Україні порушували ще у 2024 році. Тоді Міжнародний валютний фонд включив ухвалення відповідного закону до переліку своїх вимог. Водночас між Мінцифри та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку тривали суперечки щодо того, хто має стати регулятором галузі.
Ще 7 листопада 2023 року народні депутати зареєстрували законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалют. Документ розробляли понад рік спільно з компанією Ernst and Young. Однак Мінцифри та представники криптоіндустрії виступили проти запропонованого варіанта.
У квітні 2025 року голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк завершили роботу над текстом законопроєкту. Серед можливих органів регулювання тоді розглядали НКЦПФР, Національний банк і Мінцифри. Проте вже в травні документ зняли з розгляду Верховної Ради. Натомість парламентарі почали готувати окрему законодавчу ініціативу щодо створення крипторезерву.
Зрушення в питанні регулювання відбулися 3 вересня 2025 року, коли Верховна Рада підтримала законопроєкт №10225-д у першому читанні. За документ проголосували 246 народних депутатів. Перед другим читанням планували доопрацювати положення щодо органу-регулятора, податкових ставок і тривалості перехідного періоду.
Наприкінці жовтня 2025 року тодішня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що без законодавчого врегулювання віртуальних активів запуск Web3-економіки в Україні залишається обмеженим. Поки закон не ухвалили, уряд підготував національний sandbox — експериментальне середовище, у якому компанії можуть тестувати свої продукти. Водночас наприкінці року законопроєкт увійшов до переліку п’яти фінансових документів, які парламент не встиг ухвалити у 2025 році.
У лютому 2026 року Данило Гетманцев заявив, що основним регулятором крипторинку має стати НКЦПФР. 23 лютого він озвучив відповідну позицію, яку згодом підтримав і профільний комітет.
Раніше повідомлялося, що в Україні вперше арештовані віртуальні активи передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). На криптогаманець агентства перерахували понад 8,3 млн USDT, що еквівалентно понад 372 млн гривень.
