Проєкт угоди між США та Україною щодо розробки корисних копалин, який не підписав президент Володимир Зеленський, передбачав умови, які могли б призвести до економічної колонізації країни. Про це повідомляє британське видання The Telegraph із посиланням на документ, датований 7 лютого.
Умови угоди: контроль над ресурсами та репараційний тягар
Як стало відомо Zrada.Live, первинний варіант угоди передбачав формування спільного інвестиційного фонду між США та Україною. В документі зазначалося, що США отримають контроль над мінеральними ресурсами, нафтогазовими родовищами, портами та іншою інфраструктурою за погодженням сторін. Крім того, американська сторона мала отримати 50% доходів від видобутку ресурсів, а також половину вартості нових ліцензій на розробку родовищ.
В угоді йшлося про те, що США матимуть пріоритетне право на купівлю експортованих українських корисних копалин. Також передбачався майже повний контроль над українською ресурсною економікою, включно з визначенням критеріїв видачі ліцензій та умов експлуатації родовищ.
The Telegraph стверджує, що цей проєкт «гірший за фінансові санкції, накладені на Німеччину та Японію після Другої світової війни». Видання порівнює вимоги США з репараціями, накладеними на Німеччину після Першої світової війни за Версальським договором.
Політичний контекст: що запропонував Зеленський
Зазначається, що президент Володимир Зеленський сам ініціював можливість надати США частку в українських рідкоземельних елементах та критично важливих мінералах. Це відбулося під час його візиту до Trump Tower у вересні. Очікувалося, що така угода допоможе залучити американські інвестиції та посилити підтримку України з боку США.
Деякі з найважливіших мінеральних родовищ розташовані неподалік лінії фронту або на тимчасово окупованих територіях. Зеленський наголошував на ризиках потрапляння стратегічних запасів титану, вольфраму, урану та інших рідкоземельних металів до рук Росії. Водночас він не очікував, що Сполучені Штати запропонують умови, які більше нагадують репараційні вимоги до переможених держав.
Позиція Трампа та реакція Вашингтона
Колишній президент США Дональд Трамп заявив в ефірі Fox News, що Україна «по суті погодилася» передати США 500 мільярдів доларів у вигляді доступу до ресурсів. Він також підкреслив, що Україна має надзвичайно цінні землі з точки зору видобутку рідкісних металів, нафти та газу.
Трамп попередив, що Україну можуть «передати Путіну на тарілці», якщо вона не погодиться на запропоновані умови. При цьому він наголосив, що США вже витратили на допомогу Україні близько 300 мільярдів доларів і більше не мають наміру надавати підтримку без відповідної віддачі.
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем під час Мюнхенської конференції заявив, що вимога Трампа могла бути політичним маневром, спрямованим на переконання американських виборців у вигідності підтримки України. Грем закликав європейських союзників підтримати ідею угоди щодо ресурсів, адже це нібито змусило б Трампа захищати Україну.
Україна між двома загрозами
Українські офіційні особи на Мюнхенському форумі обережно коментували ситуацію, визнаючи необхідність співпраці з США, але наголошуючи, що поточний варіант угоди суперечить українському законодавству та потребує змін.
Загальна оцінка The Telegraph свідчить про те, що Україна зараз опинилася перед вибором між двома загрозами – військовим наступом Росії та економічним тиском з боку свого ключового союзника. Зеленський, відмовившись від підписання угоди у її початковій редакції, продемонстрував прагнення зберегти економічний суверенітет країни, попри складну міжнародну ситуацію.
