Китай дотримувався власної стратегії з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну: спостерігати за виснаженням Росії та використати її ослаблення для зміцнення свого впливу в Сибіру та на Далекому Сході, пише «Главком». Відповідно до давньої китайської мудрості, Пекін терпляче чекав на березі річки. Проте раптове повернення Дональда Трампа на політичну арену зруйнувало цей план.
Як стало відомо Zrada.Live, перший же дзвінок Трампа Путіну вивів Росію з міжнародної ізоляції, а можливе зняття санкцій змінило геополітичну гру. Китай, який розраховував на конфлікт двох великих хижаків, тепер опинився перед новою реальністю: Росія і США можуть стати ближчими, ніж очікувалося.
Зв’язуватися зі США – собі дорожче
У китайських ЗМІ вже з’явилися перші реакції на нові виклики. Зокрема, 1 березня професор міжнародної політики Шанхайського державного університету Шень Ї у своїй статті звинуватив Україну у конфлікті із Трампом, наголосивши, що зв’язки з США несуть ризики для будь-якої країни.
Офіційний Пекін поки що дотримується традиційної дипломатичної стриманості. Представник МЗС Китаю Лінь Цзянь 3 березня заявив, що Китай продовжить «докладати зусиль для політичного врегулювання української кризи та досягнення миру». Однак, зважаючи на нові обставини, у Пекіні розмірковують над зміною підходів до глобальної політики.
Спадщина Кіссінджера: Китай шукає новий баланс
Вплив Генрі Кіссінджера, якого вважали архітектором китайсько-американського зближення 1970-х, залишається актуальним навіть після його смерті. Він допоміг США використати Китай як противагу СРСР, а тепер Пекін має вирішити, чи варто повторювати подібну стратегію у нових умовах. Якщо Росія почне дрейфувати у бік США, Китай буде змушений шукати нового стратегічного партнера. Європа може стати одним із варіантів.
Ставка на Росію: Пекін зміцнює відносини
27 лютого представник МЗС Китаю Лінь Цзянь наголосив, що «спроби США розколоти китайсько-російське партнерство не матимуть успіху». Водночас Росія також демонструє рішучість у збереженні дружніх відносин із Пекіном. 28 лютого Сергій Шойгу несподівано вирушив до Китаю для термінових переговорів, що свідчить про зростаюче занепокоєння у Москві.
На тлі цього економічне протистояння між США і Китаєм загострюється. 4 березня стало відомо про взаємне підвищення митних тарифів. У відповідь на указ Трампа про підвищення мит на китайські товари до 20%, Пекін оголосив про введення нових тарифів на аграрний імпорт зі США.
Європейський вектор: пошук нових партнерів
Після перемоги Трампа Китай активізував дипломатичну роботу з ЄС. Міністр закордонних справ Ван Ї вирушив у 10-денне турне до Європи, США та Південної Африки. В Брюсселі Ван Ї зустрівся з Олафом Шольцом, Марком Рютте та іншими європейськими лідерами. Він наголосив, що Європа почала демонструвати більш прагматичний підхід до Китаю.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн також закликала до перегляду відносин із Пекіном. У Брюсселі вже говорять про «сейсмічне зрушення» у геополітиці, спричинене поверненням Трампа. Тепер залишається питання: чи Китай готовий змінити свою стратегічну гру і зробити ставку на Європу?
Раніше стало відомо, що Китай будує бункер Судного дня: новий військовий центр у 10 разів більший за Пентагон.
