Протягом трьох років жителі Нікополя живуть під постійною загрозою через насильницьке захоплення Росією Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), найбільшої в Європі. Розташована всього за чотири милі на протилежному березі річки, колись ЗАЕС символізувала енергетичну незалежність та економічне процвітання України. Тепер же, працівники станції, яким вдалося втекти з російської окупації, рішуче вимагають повернення стратегічно важливого об’єкту під контроль України, пише The Washington Post.
Три роки під окупацією: ЗАЕС як символ російської агресії та загроза для Нікополя
Як стало відомо Zrada.Live, до російського вторгнення у 2022 році, ЗАЕС, що знаходиться в місті Енергодар, забезпечувала 20% електроенергії України, підтримуючи промисловість та дозволяючи експорт до Європи. Однак після окупації станція перетворилася на символ кремлівського плану з підкорення української економіки та руйнування її європейських прагнень.
Жителі Нікополя з жахом спостерігають за шістьма ядерними реакторами, які височіють над річкою. За їхніми словами, станція стала військовою базою, з якої російські війська обстрілюють місто, а не виробляє життєво необхідну для країни електроенергію. Юрій Бахно, тимчасово виконуючий обов’язки голови Нікопольської військової обласної адміністрації, повідомив, що російські війська використовують ЗАЕС для навчання новобранців та відпрацювання ударів по місту. Внаслідок обстрілів загинули 79 мешканців Нікополя, 400 отримали поранення, а близько 7 тисяч будівель були пошкоджені. Більше половини населення міста змушені були покинути свої домівки.
Дискусія про майбутнє ЗАЕС: Україна проти амбіцій США та наполягання Росії
На тлі цих подій, Білий дім, прагнучи врегулювання російсько-української війни, висловив зацікавленість у контролі над ЗАЕС. Прессекретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила журналістам, що американське володіння українськими атомними станціями “запропонувало б найкращий захист для цієї інфраструктури та підтримало б енергетичні потреби України”.
Проте ця пропозиція викликала глибоке обурення в Україні. Київ вважає повернення ЗАЕС під свій контроль питанням національної безпеки та економічної незалежності. Президент України Володимир Зеленський заявив, що станція є національним підприємством, але підкреслив зацікавленість України в економічному співробітництві.
Основною перешкодою для будь-яких планів щодо ЗАЕС залишається позиція Росії, яка контролює станцію та наполягає на її приналежності до РФ після незаконної анексії Запорізької області.
“Повернення станції в російську атомну галузь є давно встановленим фактом, який міжнародному співтовариству потрібно лише визнати, – заявило МЗС Росії. – Передача самої ЗАЕС або контролю над нею Україні чи будь-якій іншій країні неможлива”.
Людські історії та вимога повернення станції під контроль України
Колишні працівники ЗАЕС розповідають про жахи окупації. Мер Енергодара Дмитро Орлов, який зараз працює з підконтрольного Україні Запоріжжя, повідомив про затримання та катування понад 1000 мирних громадян, включаючи колишнього заступника мера. Багато працівників станції були змушені працювати під тиском, отримувати російські паспорти та підписувати контракти з “Росатомом”.
Ірина Артюхова, працівниця ЗАЕС, яка відповідала за очищення води, пережила тортури після того, як її чоловіка, волонтера та працівника станції, затримали російські окупанти. Її чоловіка засудили до 19 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями.
“Знання людей, які перебувають у полоні, дуже цінні для української енергосистеми, і вони нам потрібні”, – наголосила Артюхова.
Інші колишні працівники, такі як Наталія та Володимир Кравчук, також висловлюють своє прагнення повернутися додому та відновити роботу станції під українським контролем. Кравчук навіть заявив, що готовий розглянути варіант передачі станції під управління США, якщо це стане умовою для виведення російських військ.
“Станція однозначно має бути під контролем України, – підкреслив Бахно. – Не варто говорити про те, щоб віддати її. Якщо ми втратимо станцію, це буде серйозним ударом по економіці та інфраструктурі”.
Поки триває російська окупація, майбутнє найбільшої атомної електростанції Європи залишається невизначеним, а її повернення під контроль України є ключовою вимогою колишніх працівників та жителів Нікополя, які прагнуть миру та відновлення справедливості.
