Виробники сої та ріпаку вимагають від уряду ініціювати призупинення дії поправок, які передбачають запровадження 10% мита на експорт цих олійних культур. В Мінекономіки відзначають, що нормативну базу для прозорого експорту напрацюють не раніше листопада. Через нестачу необхідних правил застосування пільг для виробників митниця змушує їх оплачувати експортне мито, через що продаж насіння сої та ріпаку за кордон повністю припинився, пише видання Коротко.Про.
Передбачалось, що мито сплачуватимуть тільки трейдери, а виробники – зможуть експортувати продукцію на старих умовах. Виявилось, що у митних органів немає механізму, який би дозволив “розрізнити” партії, що подаються на експорт від трейдерів та партії від фермерів-виробників. Судна, які мали відправляти українську продукцію, змушені простоювати в портах, наносячи трейдерам чималі збитки. Елеватори перевантажені непроданим ріпаком та соєю. Цим скористалися переробники – і почали знижувати закупівельні ціни, що уже призвело до втрат аграріїв, пише видання.
Профільні аграрні асоціації, наприклад, Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) та Всеукраїнська аграрна рада закликали уряд вжити заходів і розблокувати експорт.
Видання відзначає, що негативні наслідки рішення можна було передбачити. “Під час обговорення нових “соєвих правок”-2025 експерти прямо говорили, що запровадження мита спричинить не просто падіння доходів агропідприємств, скорочення інвестицій у виробництво та неможливість оновлювати техніку чи купувати достатньо добрив. Додаткове навантаження (необхідність продавати дешевше, щоб трейдер міг закласти мито в ціну) може зробити вирощування сої та ріпаку взагалі нерентабельними і як наслідок – призвести до суттєвого скорочення посівних площ олійних культур взагалі”, – йдеться в статті.
Експерти прогнозують втрату Україною частки світового ринку цих культур, падіння обсягів валютної виручки, податків, робочих місць, розвиток тіньового ринку, падіння капіталізації сільгоспземель, зменшення орендної плати пайовикам і банкрутство сотень фермерських господарств.
Видання інформує, що 10 вересня чиновники Мінекономіки, Мінфіну, ДПС та Держмитниці зустрілися з представниками аграрної галузі. Проте, крім Мінекономіки, представлене міністром і заступником, інші відомства представляли чиновники рівня начальників та заступників начальників департаментів. Під час діалогу чиновники намагались перекласти відповідальність з власної на іншу державну структуру. При цьому жодна зі структур не підняла питання процедури реалізації нових норм про запровадження мит під час підготовки законопроекту.
За даними видання, представники бізнесу пропонували випустити роз’яснення від Мінфіну або уряду і дозволити Держмитниці використовувати податкові накладні експортерів як документ, що ідентифікує виробника сільгосппродукції і підтверджує його експортну пільгу. В подальшому ДПС могла б здійснити перевірку і встановити відповідність кількості експортованої продукції реальним показникам діяльності підприємства, і, в разі виявлення порушень, донарахувати мито недобросовісним експортерам.
“Однак представники державних органів відмовились підтримати будь-яке рішення, що знаходиться за рамками чинного законодавства. Тож, єдиний варіант виходу з кризи – внесення поправок до закону. Тарас Висоцький також дав пораду аграріям: «Єдиний шлях експорту для агровиробників – зі сплатою експортного мита». При цьому самі урядовці визнають, що дана порада суперечить закону, згідно якого виробники сільгосппродукції звільняються від експортного мита”, – йдеться в статті.
На питання від бізнесу, які гарантії повернення державою сплаченого мита є у виробника, адже такий механізм також не передбачений законодавчо, Висоцький порадив «довіряти політичному, на словах, зобов’язанню» держави.
На наступній зустрічі 11 вересня Висоцький пообіцяв, що уряд розпочне роботу над процедурою оформлення митних декларацій для виробників, та критеріями, за якими будуть визначати тих аграрії, хто зможе розраховувати на повернення сплаченого експортного мита. “За найбільш оптимістичним прогнозом, розробка урядом тексту правок та процедура їх внесення і голосування у Верховній Раді триватиме до листопада”, – йдеться в матеріалі.
“Єдиний на сьогодні спосіб швидко та ефективно подолати цю кризу – це спільні дії Кабміну та Верховної Ради щодо призупинення дії Закону про «соєві правки» до моменту напрацювання механізму погодження митних декларації, що розблокує експорт”, – відзначає видання.
