Президент США Дональд Трамп, який раніше заявляв, що здатен закінчити війну в Україні “за добу”, тепер, за словами інсайдерів, сподівається досягти припинення вогню протягом перших 100 днів свого потенційного президентства – до кінця цього місяця. Проте, оскільки конфлікт затягується, зростає його занепокоєння, що він все більше асоціюватиметься саме з ним, попри спроби називати його “війною Байдена”. Про це повідомляє Zrada.Live з посиланням на The Economist.
Ескалація насильства та реакція міжнародної спільноти
Ситуація на фронті залишається напруженою. Росія проігнорувала заклик Америки до безумовного 30-денного припинення вогню, який Україна прийняла ще 11 березня. Натомість, країна-агресор продовжує ескалацію, про що свідчать нещодавні трагічні обстріли. 13 квітня російські ракети влучили в Суми, забравши життя 34 людей, які зібралися на богослужіння у Вербну неділю. Подібний удар стався 4 квітня у Кривому Розі, де загинуло 20 осіб.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський висловив думку, що команда Трампа має усвідомити, що Кремль “зловживає їхньою доброю волею”. Однак сам Трамп, схоже, не схильний до подібних оцінок. Він неодноразово демонстрував поблажливість до Росії та ворожість до України. Навіть після удару по Сумах, деякі його помічники засудили цей акт, але Трамп назвав це “помилкою”, хоча й “жахливою”.
Більше того, 14 квітня Трамп зробив несподівану заяву, звинувативши Україну у вторгненні Росії та відмовивши у проханні Києва придбати американські ракети. “Ви не починаєте війну проти когось, хто в 20 разів більший за вас, а потім сподіваєтеся, що люди дадуть вам кілька ракет”, – заявив він.
Попри це, прихильники Трампа запевняють, що він готовий до жорстких дій щодо Росії. Вони нагадують про відновлення санкцій, запроваджених його попередником, та про його заяви про “розлюченість” на Росію, а також про ідею запровадження “вторинних тарифів” для країн, що купують російську нафту. 11 квітня він навіть заявив: “Росія має рухатися”. Європейські лідери закликають до посилення санкцій проти Росії, але поки що безуспішно.
Зміна політики США
Варто зазначити, що у березні Трамп ненадовго скоротив постачання зброї та розвідувальних даних Україні, що, за словами його радника Кейт Келлог, мало стати “ударом мула два на чотири поперек носа”. Ця тактика спрацювала, і Україна погодилася на 30-денне припинення вогню. Однак для Росії, схоже, не було запропоновано жодних стимулів, окрім моркви.
Тим часом, американські та російські чиновники провели зустріч у Стамбулі 10 квітня для обговорення відновлення роботи посольств. Країни також обмінялися полоненими. Російські ЗМІ стверджують, що це зближення відбувається незалежно від переговорів щодо України.
Оголошуючи про свої всесвітні “взаємні тарифи”, Трамп несподівано застосував до України мінімальну ставку в 10%, виключивши при цьому Росію, нібито через вже існуючі санкції. Єдиним позитивним моментом для України стало падіння цін на нафту, що суттєво зменшило доходи Росії.
Примітно, що у риториці Трампа повністю відсутнє питання про додаткову військову допомогу Україні. Більше того, підтримка з боку Америки, схоже, зменшується. Постачання зброї, схвалені адміністрацією Байдена, закінчаться найближчими місяцями, а нових санкцій Трамп не запроваджував. Перспектива чергового виділення бюджетних коштів на підтримку України виглядає малоймовірною.
За даними The Economist, Америка виводить війська та обладнання з Жешува (Польща), важливого логістичного центру для постачання зброї в Україну. Їхні функції тепер виконуватимуть європейські війська. США також змінили підхід до Контактної групи з питань оборони України. Якщо раніше її очолював особисто міністр оборони Ллойд Остін, то 11 квітня до засідання приєднався лише представник Трампа Хегсет у форматі відеоконференції.
Іншою тривожною ознакою є те, що представники Пентагону нещодавно запитували одного з союзників про причини продовження постачання зброї в Україну. Дипломати у Вашингтоні також повідомляють, що деякі помічники Трампа приватно заявляють про свою “втому” від зусиль Європи щодо підтримки України.
Ініціативи Європи та збільшення військової допомоги Україні
На тлі цих подій європейські країни розглядають два основні шляхи дій. Перший – це ініціатива Британії та Франції щодо створення європейських “сил заспокоєння” для допомоги Україні після припинення вогню. Росія виступає проти такого розгортання, навіть без гарантій підтримки з боку США. Ці сили не будуть розміщуватися на лінії фронту, а ймовірно, перебуватимуть на заході України, зосереджуючись на підготовці українських військових та, можливо, здійснюючи спільне повітряне патрулювання.
Європейці сподіваються продемонструвати Трампу свою готовність брати на себе відповідальність за європейську безпеку, розраховуючи зберегти хоча б часткову підтримку Америки, якщо не для України, то хоча б для НАТО. Згідно з цією новою концепцією, майбутнє “стримування” Росії відбуватиметься у трьох зонах: посилені українські війська на сході, європейські сили на заході та, принаймні на даний момент, збереження американської присутності в країнах НАТО.
Однак створення таких сил безпосередньо залежить від досягнення стійкого припинення вогню. Стів Віткофф, представник Трампа в Росії, нібито заявив, що найшвидшим способом досягти цього було б дозволити Росії анексувати чотири українські області, на які вона претендує, включаючи території, які їй не вдалося захопити. Такий сценарій є неприйнятним для України та її європейських партнерів.
У цій ситуації зростає необхідність у другому напрямку дій – збільшенні військової допомоги Україні з боку Європи. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Байдена, наголошує на терміновості цього питання. Він закликає європейські країни передавати більше зброї зі своїх запасів, незважаючи на ризики, фінансувати військову промисловість України, домовлятися з Трампом про закупівлю американських систем ППО для України та використовувати заморожені російські активи для оплати цих витрат.
Оскільки Росія демонструє рішучість продовжувати вторгнення, а Америка, схоже, налаштована на відхід, Україні доведеться боротися далі, вважає Шимер. “Настав час для європейців посилити свою допомогу Україні, щоб Україна мала підтримку, необхідну для захисту, і щоб підштовхнути Путіна до змістовних переговорів”.
Раніше стало відомо, що Трамп прагне укласти угоду будь-якою ціною.
