Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів і затвердив план її реалізації на 2026–2028 роки. Документи передбачають системне планування фортифікаційних робіт, створення цифрової бази оборонних споруд і посилення захисту логістичних маршрутів від атак безпілотників.
Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Зазначається, що стратегію розробили з урахуванням досвіду бойових дій та змін у тактиці ведення війни.
Оборонні рубежі облаштовуватимуть за єдиними стандартами
Документ має уніфікувати підходи до інженерної підготовки оборонних позицій у різних регіонах України. Під час облаштування рубежів враховуватимуть зміну тактики російських військ, а також розвиток сучасних засобів ураження.
Міністр оборони України Євгеній Хмара наголосив, що стратегія встановлює спільні вимоги до фортифікацій, визначає відповідальних за виконання робіт і строки їх реалізації.
“Стратегія задає єдиний стандарт обладнання оборонних рубежів по всій країні. Документ визначає строки та відповідальних, створює механізми контролю за виконанням. Ті рішення, які показали свою ефективність, будемо масштабувати. Але так само ми будемо враховувати нові виклики, загрози та зміну тактики ворога. Головна мета — це захист наших військовослужбовців та цивільних”, — зазначив Євгеній Хмара.
За задумом уряду, реалізація стратегії має підвищити стійкість підрозділів Сил оборони, убезпечити військових і цивільних, а також забезпечити безперебійну роботу військової та цивільної логістики. Окрему увагу приділять областям, які межують із районами бойових дій, щоб підтримувати там безпечніші умови для життя населення та функціонування економіки.
Фортифікації, антидроновий захист і резерв матеріалів
Стратегія передбачає координацію інженерних робіт між Силами оборони та державними органами. Плани облаштування позицій регулярно коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті та потреб військових.
Серед основних напрямів роботи — будівництво й утримання фортифікаційних споруд, створення інженерних загороджень і посилення захисту логістичних маршрутів від безпілотників. Також планують використовувати сучасні будівельні конструкції, матеріали та засоби маскування.
Крім того, документ передбачає формування запасів будівельних матеріалів та інженерного майна. Це має допомогти забезпечувати роботи необхідними ресурсами, а також оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти.
Стратегія охоплює всі етапи інженерного облаштування територій — від планування й будівництва до подальшого обліку, утримання та відновлення споруд.
Стан фортифікацій контролюватимуть через цифрову платформу
Для обліку оборонних рубежів і відстеження їхнього стану планують запровадити єдину цифрову геоінформаційну платформу. Її створюватимуть із використанням можливостей наявних інформаційних систем, зокрема системи “Дельта” (DELTA).
У цифровій базі збиратимуть інформацію про об’єкти, зокрема їхнє розташування, фотографії та дані про технічний стан. Це дасть змогу контролювати перебіг робіт, вчасно визначати потреби в ремонті й відновленні споруд, а також обґрунтованіше розподіляти ресурси.
Окремий операційний план містить конкретні заходи, терміни їх виконання, відповідальних виконавців і показники реалізації. Загальну координацію моніторингу виконання стратегії здійснюватиме Міністерство оборони, а Генеральний штаб координуватиме відповідну роботу в органах військового управління.
Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, передбачених на відповідний рік, а також з інших джерел, дозволених законодавством.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом ЗСУ переглянули частину чинних і запланованих закупівель озброєння. У результаті вдалося вивільнити 15,6 млрд грн, які спрямують на нагальніші потреби Сил оборони.
