НАТО переглядає стратегію оборони Європи на випадок можливого нападу Росії. Альянс розглядає перехід від суто оборонної тактики до завдання далекобійних ударів по військових базах, складах постачання та промислових об’єктах у глибокому тилу противника.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Нові підходи до оборони обговорювали в червні під час першого в історії НАТО симпозіуму з питань далекобійних ударів (Deep Strike Symposium). У зустрічі взяли участь високопоставлені військові командувачі та представники країн Альянсу. Захід організував головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич.
Під час симпозіуму також провели військову гру, присвячену можливому протистоянню з Росією. Її результати посилили переконання військових стратегів, що традиційна оборона, побудована на стримуванні наступу та блокуванні просування противника, вже не є достатньою.
Натомість НАТО розглядає стратегію позбавлення противника можливостей. Вона передбачає не лише зупинку російських військ на полі бою, а й знищення ресурсів, необхідних для продовження наступу. Йдеться про удари по військових базах, логістичних центрах, складах озброєння та промислових підприємствах у глибокому тилу Росії.
Гринкевич докладніше пояснив цей підхід під час виступу у Варшаві, присвяченого його “теорії перемоги”. За словами генерала, спочатку сили Альянсу мають зупинити першу хвилю нападу, а потім позбавити противника можливості продовжувати бойові дії.
Якщо Росія не припинить наступ, НАТО має “зруйнувати систему ведення війни противника”. Для цього потрібно атакувати не лише війська на передовій, а й усе, що їх забезпечує, підтримує або контролює, наголосив Гринкевич.
При цьому йдеться про застосування звичайних озброєнь, а не перехід до ядерних ударів.
Ключову роль у новій стратегії мають відігравати високоточні далекобійні системи. Це можуть бути як дорогі сучасні комплекси, так і відносно дешевші ракети.
США вже модернізують і розширюють відповідний арсенал. Зокрема, йдеться про крилаті ракети Tomahawk, ракети ATACMS та розробку нових систем ураження.
Європейські країни НАТО також намагаються надолужити відставання: прискорюють створення власного далекобійного озброєння та збільшують запаси крилатих ракет Storm Shadow, SCALP і Taurus.
Поняття “deep strike” не має єдиного визначення. Залежно від військової концепції, воно передбачає ураження цілей на відстані від приблизно 160 км до кількох сотень кілометрів за лінією фронту.
Для цього можуть застосовувати ракети великої дальності, реактивні снаряди та безпілотники. Потенційними цілями стануть не лише військові об’єкти й авіабази, а й промислові підприємства, критична інфраструктура та ресурсні об’єкти Росії, зокрема розташовані за тисячі кілометрів від кордонів НАТО.
Такий підхід передбачає знищення не лише засобів нападу, а й усієї системи, яка дозволяє противнику вести війну. Подібну тактику Україна вже застосовує у протистоянні з Росією.
Нагадаємо, Росія будує нову загоризонтну радіолокаційну станцію в Калінінградській області поблизу кордонів Польщі та Литви. За попередніми оцінками, залежно від технічних характеристик, вона зможе виявляти цілі на відстані до 3000 кілометрів, що потенційно дозволить стежити за військовою активністю значної частини Європи.
Як повідомлялося, хакерське угруповання, пов’язане з Головним управлінням Генштабу Збройних сил РФ (ГРУ), здійснило масштабну кібератаку на оборонні підприємства однієї з країн НАТО, зокрема виробника військових кораблів і авіабудівну компанію. Зловмисники отримали несанкціонований доступ до внутрішніх мереж і технічної документації підрядників, які виконують державні та оборонні замовлення.
