Агресивна політика Росії, зокрема повномасштабне вторгнення в Україну, змусила європейські країни переосмислити свою оборонну стратегію. Несподіваним наслідком дій Кремля стало зростання інтересу до відновлення або посилення строкової військової служби в Європі, повідомляє Zrada.Live.
Латвія, яка повернула обов’язковий військовий призов у 2023 році, закликає Велику Британію наслідувати її приклад, про що повідомляє The Telegraph. Цікаво, що на тлі цих дискусій, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер нещодавно заявив про готовність розмістити тисячі британських солдатів в Україні для захисту від ризику повторної агресії Росії. Хоча Лондон поки не поспішає з відновленням строкової служби, заява прем’єра свідчить про серйозність намірів країни щодо підтримки європейської безпеки.
Низка європейських держав вже повернули строкову службу або активно розглядають таку можливість на додаток до своїх професійних армій. Цей процес відбувається на тлі зростаючих побоювань щодо надійності гарантій безпеки з боку США та визнання реальності загрози російської агресії. Аналітики прогнозують, що Європі може знадобитися до 300 тисяч додаткових військовослужбовців для ефективного стримування потенційної агресії.
Північна Європа, зокрема країни Балтії та Скандинавія, є лідерами у поверненні до строкової служби. Активність також спостерігається серед країн, які в минулому відчували сильний вплив Радянського Союзу. Водночас Західна Європа поки що демонструє меншу готовність до таких змін, про це свідчить опитування YouGov.
Попри різницю в підходах, європейські країни усвідомлюють свою вразливість у новій геополітичній реальності. Як влучно підмітив французький військовий історик Мішель Гойя, “американське море відступає, і багато європейських країн кажуть собі, що так, вони є оголеними”. Це усвідомлення спонукає до активнішого пошуку шляхів зміцнення власної обороноздатності, і відновлення строкової служби стає одним із ключових елементів цієї дискусії.
