На тлі триваючої повномасштабної війни Росії проти України, питання пошуку ефективних механізмів для примусу Москви до переговорів залишається ключовим на міжнародній арені. Дискусії щодо можливих посередників та дієвих важелів впливу активно ведуться, хоча військові експерти вказують на значну обмеженість наявних інструментів тиску, повідомляє Zrada.Live.
Як стало відомо на початку неформального засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Туреччині, Державний секретар США Марко Рубіо підкреслив відкритість адміністрації президента США Дональда Трампа “практично до будь-якого механізму, який приведе до справедливого, стійкого, тривалого і міцного миру в російсько-українській війні”. Ця заява пролунала в контексті активізації дипломатичних зусиль, зокрема, планованих зустрічей за участю американських представників щодо врегулювання конфлікту.
Однак, за оцінкою військового експерта Сергія Згурця, механізми примусу Росії до припинення вогню наразі досить обмежені.
Обмеженість невійськових методів тиску: санкції та позиція Китаю
Серед інструментів, що найчастіше згадуються, є посилення санкційного тиску з боку європейських партнерів та США, зокрема, можливість запровадження обмежень проти так званого “тіньового флоту” РФ, що використовується для транспортування нафти в обхід існуючих санкцій.
Втім, Сергій Згурець наголошує на відомій аксіомі: механізм санкцій сам по собі ще жодну війну не зупинив. Існуючі антиросійські санкції залишаються “дірявими”, що дозволяє Росії знаходити обхідні шляхи для закупівлі необхідних комплектуючих та електроніки через треті країни або під виглядом товарів цивільного призначення. Більше того, економічні санкції, спрямовані проти окремих російських підприємств, стимулювали Росію до створення, спільно з Іраном, Китаєм та Північною Кореєю, альтернативної економічної реальності, що допомагає їй уникати повноцінного тиску.
Щодо потенційної ролі Китаю як можливого важеля впливу, експерт висловлює сумнів. Позиція Пекіна є складною: з одного боку, Китаю вигідно мати Росію ослабленою, але не надто сильно. РФ розглядається Пекіном як керований союзник у гіпотетичному конфлікті зі США. Тому Китай обмежує масштабні військові постачання, але надає певне устаткування та деталі, зацікавлений у збереженні Росії як більш-менш потужного партнера. На поточному етапі тиск на РФ з метою припинення війни не цілком відповідає інтересам Китаю. Більше того, продовження конфлікту, який демонструє, на думку Пекіна, неефективність американської політики та впливає на відносини між США та Європою, відповідає стратегічним інтересам Китаю.
Неможливість врегулювання без військового тиску: позиція Росії та роль ЗСУ
Аналізуючи позицію самої Росії, Сергій Згурець зазначає, що Москва не демонструє налаштованості на припинення вогню. Навіть у випадку тимчасової паузи, це не вирішило б системного протиріччя, оскільки кінцевою метою РФ залишається знищення України як держави. Високі ставки у цій війні роблять її врегулювання виключно через припинення вогню неможливим.
Експерт також вказує на те, що російська економіка значною мірою “розігріта” військовою складовою. Це створює ситуацію, коли зупинка військової машини є вкрай небажаною для російського керівництва. Росіяни розраховують на виснаження Європи та України раніше, ніж виснажаться самі, і продовжують тиснути як дипломатично, так і військово.
Таким чином, єдиним ефективним механізмом примусу Росії до зміни тактики та потенційно до переговорів є завдання їй значних втрат на полі бою. Саме це, за словами Згурця, роблять Сили оборони України. Для продовження цього тиску та впливу на баланс сил критично важливим є забезпечення стабільного та ритмічного постачання озброєння Україні, що останнім часом стало менш послідовним.
У підсумку, попри заяви про готовність до пошуку мирних механізмів, ефективних важелів прямого примусу Росії до переговорного процесу на її умовах залишається обмаль. Вплив ключових світових гравців, як, наприклад, Китаю, обмежений їхніми власними стратегічними інтересами, а санкційний тиск, хоч і важливий, не є вирішальним фактором для зупинки бойових дій. У цій ситуації, ключову роль у створенні передумов для можливих майбутніх переговорів відіграє здатність Сил оборони України завдавати противнику військових поразок.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що Париж готує економічний зашморг для Росії.
