Українська протиповітряна оборона (ППО) може бути змушена нормувати використання своїх дефіцитних ракет-перехоплювачів, якщо поточні переговори про припинення вогню з Росією проваляться. Такий невтішний прогноз робить видання The Economist, аналізуючи різке посилення російських повітряних атак та зростаючі виклики для українських захисників неба. Якщо ракети доведеться економити, це означатиме, що більше російських дронів та ракет досягатимуть своїх цілей, завдаючи ударів по містах, селищах та критичній інфраструктурі, повідомляє Zrada.Live.
Рекордні атаки та нова тактика Росії
За даними видання, Росія значно наростила інтенсивність та масштаби повітряних ударів. Якщо рік тому атака 30 безпілотниками за ніч вважалася значною, то зараз Кремль насичує українську ППО сотнями таких апаратів. Як приклад наводиться масований удар 25 травня, коли по Україні було запущено 298 безпілотників, що, ймовірно, є рекордом, та 69 ракет.
The Economist зазначає, що Росія змінила тактику, роблячи акцент на балістичних ракетах, значна частина яких постачається Північною Кореєю, та новому, більш смертоносному поколінні ударних безпілотників “Шахед”. Балістичні ракети надзвичайно важко перехопити через їхню швидкість – єдиним ефективним засобом проти них залишаються американські системи Patriot PAC-3, запаси яких в Україні обмежені. Тим часом, “Шахеди” вже шостої модифікації, за інформацією видання, використовують машинне навчання для ураження добре захищених цілей, як-от Київ. Інженери, що досліджують збиті дрони, відзначають їхню стійкість до українських засобів радіоелектронної боротьби, здатність керуватися штучним інтелектом та підключатися до українських інтернет-мереж.
Виробничі потужності та виклики для ППО
Головним викликом для української ППО є величезна кількість засобів повітряного нападу. Якщо минулого року Росія виробляла близько 300 “Шахедів” на місяць, то зараз таку ж кількість випускають менш ніж за три дні. Хоча українська військова розвідка повідомляє про плани РФ збільшити виробництво дронів до 500 на день, експерти ставляться до таких цифр зі скепсисом, проте визнають неминуче значне зростання.
Полковник Денис Смажний, офіцер військ ППО, зазначає, що дрони навчилися маневрувати навколо мобільних вогневих груп, летячи низько для уникнення виявлення, а потім різко піднімаючись на висоту 2000–2500 метрів перед містами, що ускладнює їх ураження малокаліберною зброєю. Попри те, що ППО навколо Києва все ще збиває близько 95% дронів, ті 5%, що прориваються, завдають серйозної шкоди. Президент Володимир Зеленський наголошує на потребі щонайменше десяти додаткових систем Patriot для захисту міст.
Обмежені ресурси та міжнародна політика
Проблема загострюється обмеженими світовими виробничими потужностями ракет-перехоплювачів. Lockheed Martin, виробник Patriot та ракет PAC-3, нарощує виробництво до 650 ракет на рік. Однак, за оцінками, це приблизно на 100 менше, ніж прогнозоване російське виробництво балістичних ракет, не враховуючи вже наявний арсенал Кремля у 500 ракет. Зазвичай для перехоплення однієї російської балістичної ракети потрібно дві ракети PAC-3.
The Economist зауважує, що Україна, схоже, перестала бути пріоритетом для адміністрації США, конкуруючи за обмежені поставки з іншими країнами. Прохання України про ліцензійне виробництво PAC-3 навряд чи буде задоволене, а запуск виробництва в Німеччині очікується не раніше кінця 2026 року. В таких умовах, на думку авіаційного експерта Костянтина Криволапа, Україні, можливо, доведеться розробляти стратегію, що поєднує протиповітряну оборону з повітряним наступом та стримуванням, націленим на знищення російських пускових комплексів, заводів та складів.
Нагадаємо, раніше ексголовнокомандуючий ЗСУ Залужний закликав українців зняти рожеві окуляри щодо кордонів.
