Верховна Рада не ухвалила рішення про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонувалося запровадити 10-% експортне мито на ріпак та сою. Про це в своєму Телеграм-каналі написав заступник голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. “Соєві правки” не пройшли. Правка злетіла в залі”, – написав він. Також депутат опублікував фото голосування, згідно з яким “за” експорте мито голосували 204 народних депутати, проти 8, 23 утримались.
Ініціатива з впровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку належить нардепам Дмитру Кисилевському та Андрію Мотовиловцю (фракція «Слуга народу»). Внесення відповідних змін до закону було підтримано податковим комітетом ВР. Під час засідання комітету Железняк називав ініціативу “шкурною”: “Якщо б ви це зробили через пів року, через рік, заздалегідь, весь бізнес попередили — окей, назвіть це державною політикою, протекціонізмом. Коли це робиться день в день таким способом — воно виглядає як «шкура», звучить як «шкура» і є «шкура», скоріше за все. Давно я такого підходу в комітеті не бачив”.
За розрахунками Кисилевського, введення мита мало щорічно приносити державі 7,3 млрд. гривень. Проти виступила низка профільних асоціацій: Всеукраїнська аграрна рада, Українська зернова асоціація, Європейська бізнес асоціація. Зокрема, у ВАР вважають, що саме встановлення мит є дискримінаційним для малих та середніх виробників, адже ініціатива спрямована на збільшення прибутків переробників за рахунок аграріїв і порушує Угоду про асоціацію з ЄС, адже малі та більшість середніх аграріїв не можуть самостійно експортувати через малий обсяг належної їм сировини, тому не зможуть скористатися звільненням від мит за умови самостійного експорту. А трейдери будуть змушені знизити закупівельні ціни.
Як стверджують аграрії, в середньостроковій перспективі це призведе до скорочення посівних площ сої та ріпаку, як це відбулося після запровадження «соєвих правок» у 2017 році.
Правки критикували і в Головному юридичному управлінні Верховної ради. На думку юристів, запровадження 10% мит суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, яка прямо забороняє запровадження нових експортних мит чи інших заходів еквівалентної дії на товари, що вивозяться.
На їхню думку, особливої уваги заслуговує той факт, що згідно з графіком, зафіксованим у додатку І-С до Угоди, мито на насіння ріпаку має бути навпаки поступово скасовано протягом десяти років — до нульового рівня. На восьмий і дев’ятий роки передбачено ставки 1,8% і 0,9% відповідно, а з десятого року — повне скасування мита. Стосовно сої, її взагалі немає в графіку, оскільки експортного мита на неї не було запроваджено раніше.
У юридичному висновку також нагадують про обов’язок парламентських комітетів надсилати законопроєкти, що стосуються євроінтеграції, на експертизу до профільного Комітету з питань інтеграції України до ЄС і Кабінету Міністрів. Висновок підкреслює, що цього не було зроблено, попри явні суперечності із зобов’язаннями перед Євросоюзом.
Раніше медіа писали про низку ризиків запровадження мит, серед яких зокрема, втрата експортних позицій на зовнішніх ринках, здешевшання земель сільськогосподарського призначення через зниження обсягів посівів високомаржинальних ріпаку та сої, загальний негативний вплив на агросектор. Причиною підвищеного попиту на інвестиції в переробку експерти називали тимчасове блокування вивезення олійних культур через порти і вимушене збільшення внутрішньої пропозиції для переробних компаній. Зараз для виробників більш привабливими є ціни на зовнішніх ринках, але інвестори у переробні потужності мають намір повернути вкладене, відтак ініціюють такі законопроекти.
Цього разу вдалося відстояти позицію агровиробників завдяки відкритості громадянського суспільства, роботі профільних асоціацій, позиції представників влади. Але це не означає, що спробу вирішити свої фінансові питання представниками переробників і самими переробниками не буде повторено, Тому прозора робота і в правовому полі має стати пріоритетом для всіх.
