Колишнього власника збанкрутілого “Дельта банку” Миколу Лагуна можуть екстрадувати із Австрії як за поданням Офісу Генерального прокурора так і за зверненням Міністерства юстиції України. Все буде залежати від того, в рамках якої із понад 10 кримінальних справ буде сформовано відповідне клопотання і подання. Про це йдеться в публікації видання Коротко.Про.
Журналісти детально дослідили процедуру екстрадиції і дійшли висновку, що у разі, якщо справа перебуває на стадії досудового розслідування, відповідне подання готує слідчий Нацполіції чи детектив НАБУ, а передає іноземним компетентним органам Офіс Генерального прокурора. У випадку ж, якщо справа перебуває вже на стадії судового розгляду – як у випадку із екс-головою правління “Приватбанку” Олександром Дубілетом – то відповідну ухвалу виносить суд. Наступним кроком має стати направлення запиту до Міністерства юстиції Ізраїлю через Міністерство юстиції України.
Тема екстрадиції стала знову резонансною після повідомлення про те, що Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про екстрадицію Дубілета в Україну, відзначає видання. Справу, де колишній очільник колись найбільшого приватного банку України фігурує в якості обвинуваченого, суд почав розглядати по суті в серпні 2025. Раніше стало відомо, що перед Офісом Генерального прокурора питання про екстрадицію з Ізраїлю фігурантів “справи Мідас” ініціювало Національне антикорупційне бюро, оскільки їхня справа ще перебуває на стадії досудового розгляду.
На думку авторів, зі зверненням щодо видачі Україні найбільш запитаного до екстрадування підприємця – екс-власника “Дельта Банку” Миколу Лагуна – до компетентних органів Австрії можуть звернутися як Мінʼюст, так і Офіс Генпрокурора, оскільки частина кримінальних проваджень щодо нього перебуває на досудовій стадії, а частину – уже слухають суди.
Серед справ, що вже в судах, видання наводить розкрадання 248,1 млн грн на кредитних схемах 2012–2015. Обвинувальний акт направлено до Печерського районного суду Києва у квітні 2023 року. Суд спочатку закрив провадження через «поправки Лозового» (закінчення строків розслідування), але ОГП оскаржив це рішення.
Ще одна справа у суді – виведення $76,5 млн (896,9 млн грн) через нерезидента, її розглядає Шевченківський районний суд Києва. Обвинувальний акт направлено в квітні 2023 року. 30 жовтня 2023 року суд оголосив Лагуна в розшук на території України, провадження зупинено.
Третій кейс – ухилення від сплати податків на понад 33 млн грн., яке розглядає Печерський районний суд. Лагун брав участь у підготовчих засіданнях у вересні–жовтні 2024 року з Відня через відеозв’язок. 22 жовтня 2024 року Печерський суд оголосив його в міжнародний розшук та зупинив провадження.
Решта справ перебувають на стадії досудового розслідування. Деякі тривають понад 10 років. Наприклад, провадження про розкрадання 4,1 млрд грн із рефінансування НБУ – з квітня 2014. Ще одну справу веде СБУ – це шахрайство з акредитивами Укрексімбанку на $150 млн. Інше провадження стосується розкрадання 1,43 млрд грн коштів цієї держустанови. Лагуну інкримінують змову щодо кредитної угоди та подальшого викупу прав вимоги до «Іллічівського» та «Одеського олійножирових комбінатів». Також на стадії розслідування перебуває фіктивне збільшення статутного капіталу “Дельта банку” на 1,5 млрд грн у 2011–2012.
“Таким чином, за бажання правоохоронних і судових органів, щодо екстрадиції Лагуна із Австрії можна звернутися на будь-якій зі стадій і за будь-яким із обвинувачень – від несплати податків до шахрайських схем із виведенням рефінансування НБУ. Інша справа, що суди і правоохоронна система уже понад 10 років фактично ігнорують необхідність притягнення до відповідальності автора одного з найбільших банкрутств за всю історію економіки незалежної України, за яке заплатили платники податків зі своїх кишень через позики для Фонду гарантування вкладів фізосіб з бюджету. Тільки за цим епізодом сума збитків, завданих діяльністю Лагуна, перевищує 23 млрд грн., тоді як загальна сума нанесеної шкоди — в тому числі, через розкрадання коштів рефінансування НБУ та кредитів від державних Ощадбанку та Укрексімбанку – понад 1,5 млрд доларів. . Сума, заради якої екстрадиційні процеси, можливо, варто було б прискорити”, – підсумовує видання.
