Замороження фронту в Україні, за якого частина територій залишиться під контролем Росії, призведе до повної ізоляції українців на цих землях та поставить перед українською владою складні гуманітарні та соціальні виклики. Про це в інтерв’ю Radio NV розповів журналіст, головний редактор видання “Остров” Сергій Гармаш.
Як стало відомо Zrada.Live, на його думку, найімовірнішим сценарієм розвитку подій у разі заморозки конфлікту стане зведення Росією “залізної стіни”, що унеможливить вільне пересування людей між окупованими та підконтрольними Україні територіями. Це суттєво відрізнятиметься від ситуації, що існувала до повномасштабного вторгнення, коли працювали пункти пропуску і люди мали змогу підтримувати зв’язок з Україною.
Існування без вибору: доля українців на окупованих територіях
За словами Гармаша, в умовах ізоляції вибір у людей, які залишаються в окупації, буде вкрай обмеженим. Він залежатиме передусім від політики Російської Федерації. Ймовірно, Росія намагатиметься максимально інтегрувати ці території у свій простір, обмежуючи будь-які зв’язки з Україною.
“Думаю, що люди там будуть залишатись в ізоляції. Росія не зацікавлена буде пускати наших людей для повернення туди, і це вже зараз фактично відбувається”, – зазначив журналіст, додавши, що вже спостерігається тенденція до ускладнення повернення тих, хто виїхав з окупованих територій.
Він також зауважив, що з часом психологічно людям буде все складніше ухвалити рішення про виїзд на підконтрольну Україні територію, адже “Україна 2014 року і Україна 2025 року — це дві різні України”, зокрема й щодо ставлення до мешканців окупованих територій. До того ж, залишаються сильні психологічні чинники, такі як наявність родичів, рідний дім, могили предків.
Людям, які дотепер чекали на повернення України, доведеться адаптуватися до умов життя, створених окупаційною владою, і, ймовірно, вони все менше очікуватимуть на швидку деокупацію.
Виклики для української влади: як повернути людей
Сергій Гармаш наголошує, що в умовах замороженого конфлікту війна переходить у площину боротьби за людей. Однак, за його цинічним зауваженням, “війна взагалі ніколи не відбувається за людей”, адже люди є “витратним інструментом” у вирішенні конфліктів.
На думку Гармаша, Україні необхідно насамперед коригувати свою гуманітарну політику. Він критикує поширені останнім часом в українському суспільстві негативні висловлювання щодо російськомовних громадян та мешканців окупованих територій. Журналіст закликає повернутися до принципів Конституції України, яка визначає державу як соціальну, а не національну.
“Україні треба повертатись до своєї Конституції, в якій українська держава записана як соціальна, а не національна… І якщо люди опинилися в умовах впливу іноземної держави, то треба адаптувати свою політику, насамперед внутрішньо, до цього і протидіяти тим настроям, які зараз спостерігаються в Україні”, – підкреслив він.
Гармаш посилається на січневе опитування КМІС, згідно з яким лише 40,7% українців готові допустити у своє оточення людей з окупованих територій. Це, на його думку, свідчить про глибокий розкол у суспільстві.
Соціальна держава проти національної: пошук золотої середини
Обговорюючи мовне питання, Сергій Гармаш висловив думку, що українська мова захищена своїм державним статусом, і головним завданням є збереження самої держави Україна, що залежить від відчуття рівності всіх її громадян. Він вважає, що ігнорування мовної проблеми державою лише посилює її.
Водночас, він не вважає, що необхідно забороняти спілкування іншими мовами, зокрема російською, у приватному житті. На його думку, еволюційний шлях домінування української мови є більш ефективним, ніж примусові заходи, які викликають спротив. Він іронічно зазначає, що головним “українізатором” став Володимир Путін через свою агресію.
Відсутність програм та ксенофобські настрої: перешкоди для повернення людей
Щодо конкретних програм для стимулювання повернення людей з окупації, Гармаш вважає, що насамперед потрібне будівництво житла та забезпечення роботою. Однак він скептично ставиться до можливості реалізації таких програм через відсутність необхідних коштів та психологічну неготовність суспільства.
“Якщо навіть держава буде створювати якісь програми, в що я не вірю просто, бо держава в нас не орієнтована на те, щоб щось створювати, вибачте, для людей… І коштів у нас немає на це. То треба ще зважати на цей психологічний стан суспільства, на цю розрізненість, коли в нас є ксенофобське ставлення до людей, українців, але якихось не таких”, – заявив він.
На думку Гармаша, поточна соціологія демонструє “страшні цифри” розподілу українців у ставленні до різних груп. Він попереджає, що у разі послаблення фактору зовнішнього ворога після перемир’я, внутрішні проблеми та протиріччя в суспільстві вийдуть на перший план, що може мати вкрай негативні наслідки. Вирішення цих проблем, на його переконання, потребує зміни ідеології та внутрішньої політики держави.
